Вбиті росією. Михайло Кузьмін був уродженцем Івано-Франківщини. Закінчив школу зі срібною медаллю. Любив математику. Здобув ступінь магістра факультету комп’ютерної інженерії Чернівецького національного університету. З липня 2023 року захищав Україну. Менше ніж за 2 місяці до загибелі був у відпустці. «Я його проводжала і думала, що обов’язково чекатиму знову і знову. Я чекаю його досі, хоча знаю, що він вже не прийде», – каже мама Захисника…
Новини України – НСН під час загальнонаціональної хвилини мовчання щодня публікують матеріали, оприлюднені на платформі пам’яті “Меморіал” агенції “Або”.
Всі ці люди просто хотіли жити на своїй землі.
Вони – не цифри в статистиці.
Ми не маємо права забути.
Вічна і світла пам’ять кожному! Співчуття рідним і близьким.
Вбиті росією: Михайло Кузьмін
Загиблі Захисники України: Михайло Кузьмін
Солдат Михайло Кузьмін народився 22 жовтня 1996 року у селі Рудники на Івано-Франківщині. Навчався у місцевій школі, яку закінчив зі срібною медаллю. Любив математику. Згодом вступив до Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича на факультет комп’ютерної інженерії та здобув ступінь магістра.
З грудня 2018 року працював старшим продавцем-консультантом у відділі техніки магазину «Епіцентр» у Чернівцях. За словами рідних, був життєрадісним, завжди прагнув розвиватися та досягати більшого. Користувався повагою колег. На дозвіллі любив рибалити та збирати гриби.
З липня 2023 року Михайло захищав Україну у складі 141-ї окремої піхотної бригади (нині – 141 окрема механізована бригада). Обіймав посаду оператора FPV-дронів.
«Я ніколи не забуду той день, 20 липня 2024 року, коли він прийшов у відпустку. Я побачила його такого дорослого, змужнілого, з легкою усмішкою на обличчі, хоча очі були серйозними. У ті дні він багато жартував, розповідав про свої плани на майбутнє, говорив, як багато значить підтримка. Ця відпустка була короткою. Я його проводжала і думала, що обов’язково чекатиму знову і знову. Я чекаю його досі, хоча знаю, що він вже не прийде. Його останній приїзд назавжди залишиться як найсвітліший і найболючіший спогад», – розповіла мама захисника Леся
Михайло поліг 14 вересня 2024 року біля селища Балабине Запорізької області. Під час бойового завдання зазнав мінно-вибухових поранень. Воїну назавжди 27.
«Я хочу, щоб рідні та земляки мого бойового друга знали – Михайло був кращим. У всьому: у діях, вчинках, думках, помислах. Це надзвичайно світла людина. Надійний друг. Вірний побратим. Про таких, як Михайло, говорять: «З ним би я пішов у розвідку». От Кузя був саме таким», – сказав командир Андрій Маркір’єв
Михайло Кузьмін отримав статус учасника бойових дій, медалі «Ветеран війни» та «За заслуги перед громадою» (посмертно).
Поховали оборонця в рідному селі.
У нього залишилися мама і брат.
Інші трагічні історії тут: https://nsn.net.ua/tag/memorial/
УВАГА! Допоможіть зберегти пам’ять кожного та кожної, чиє життя обірвалося через війну росії проти України. Заповніть форму з даними про загиблих на сайті Меморіал: «Вбиті росією».
