Вбиті росією. Руслан Ромашкін був уродженцем Дніпропетровщини. І загинув, обороняючи рідну область. У цивільному житті працював на себе – займався перекриттям дахів. Захоплювався астрономією, любив спостерігати за планетами та зірками. Під час повномасштабної війни став на захист України. «Обіцяв подзвонити, коли буде в госпіталі. Та під час евакуації їх атакував другий дрон. Загинули всі, окрім побратима, якому мій чоловік наклав турнікет», – розповіла дружина Руслана
Новини України – НСН під час загальнонаціональної хвилини мовчання щодня публікують матеріали, оприлюднені на платформі пам’яті “Меморіал” агенції “Або”.
Всі ці люди просто хотіли жити на своїй землі.
Вони – не цифри в статистиці.
Ми не маємо права забути.
Вічна і світла пам’ять кожному! Співчуття рідним і близьким.
Вбиті росією: Руслан Ромашкін
Загиблі Захисники України: Руслан Ромашкін
Оборонець Руслан Ромашкін на псевдо Ромаха народився 7 січня 1994 року в селищі Краснопілля Дніпропетровської області. У цивільному житті працював на себе – займався перекриттям дахів. Захоплювався астрономією, любив спостерігати за планетами та зірками. У вільний час грав на ноутбуці в Lineage та проводив час із родиною.
Під час повномасштабної війни став на захист України. Спершу служив у піхоті та брав участь у штурмах ворожих позицій, згодом перейшов до підрозділу роти контрдиверсійної боротьби. Також виконував бойові завдання з радіоелектронної боротьби, де разом з побратимами забезпечував прикриття танкових підрозділів. Останнім місцем служби став розвідувальний підрозділ 3-го батальйону 122 окрема бригада територіальної оборони ЗСУ.
Руслан поліг 16 червня 2026 року біля села Гаврилівка Дніпропетровської області внаслідок удару ворожого дрона. Захисникові назавжди 32.
«Коли мій чоловік був на бойовому завданні, їх атакував ворожий дрон. Він наклав турнікет пораненому побратиму. Сам теж отримав поранення, але пройшов чотири кілометри до точки евакуації. Тоді дзвонив мені. Плакав. Казав: «Боюся, що більше тебе не побачу». Обіцяв подзвонити, коли буде в госпіталі. Та під час евакуації їх атакував другий дрон. Загинули всі, окрім побратима, якому мій чоловік наклав турнікет. Це пекучий біль. Я кохала і кохаю свого чоловіка. Смерть не забрала наше кохання», – сказала дружина Вікторія
Поховали воїна на міському кладовищі у Краснопіллі.
У нього залишилися дружина, сестра, дитина від першого шлюбу й тітка.
Інші трагічні історії тут: https://nsn.net.ua/tag/memorial/
УВАГА! Допоможіть зберегти пам’ять кожного та кожної, чиє життя обірвалося через війну росії проти України. Заповніть форму з даними про загиблих на сайті Меморіал: «Вбиті росією».
