Меморіал: вбиті росією. Максим Лавроненко, 42 роки, Краматорськ, травень

Меморіал: вбиті росією. Максим Лавроненко, 42 роки, Краматорськ, травень

Вбиті росією. Максим Лавроненко був уродженцем Краматорська. Там жив і там загинув. Своє рідне місто дуже любив і не хотів його залишати, вважаючи, що це як покинути пораненого на полі бою. Останнім часом працював завідувачем сектору з питань охорони праці виконавчого комітету Краматорської міськради. Займався гуманітарною допомогою для дітей полеглих захисників. Максим загинув, коли ворог скинув на місто три фугасні авіабомби.

Новини України – НСН під час загальнонаціональної хвилини мовчання щодня публікують матеріали, оприлюднені на платформі пам’яті “Меморіал” агенції “Або”.

Всі ці люди просто хотіли жити на своїй землі.
Вони – не цифри в статистиці.
Ми не маємо права забути.
Вічна і світла пам’ять кожному! Співчуття рідним і близьким.

РЕКЛАМНИЙ КОНТЕНТ

Вбиті росією: Максим Лавроненко

Максим Лавроненко

Загиблі у Краматорську: Максим Лавроненко

42-річний Максим Лавроненко загинув внаслідок російського удару по Краматорську Донецької області 5 травня 2026 року, тоді ворог скинув на місто три фугасні авіабомби.

Максим народився у Краматорську. Закінчив школу №6, а згодом навчався в машинобудівній академії за спеціальністю «фінанси та кредит». Із 2-го курсу працював. У вільний час обожнював виїздити на природу, рибалити, займатися спортом. Згодом цю любов прищеплював синові.

Максим працював в обмінному пункті, потім обіймав посаду начальника цивільного сектору аеропорту Краматорська. Останнім часом був завідувачем сектору з питань охорони праці виконавчого комітету Краматорської міськради. Займався гуманітарною допомогою для дітей полеглих захисників.

РЕКЛАМНИЙ КОНТЕНТ

«Син був надією для нас, батьків. Його любили та поважали друзі і колеги. Відгукувалися лише добрими словами – відповідальний, надійний, грамотний. Я просив Максима, можливо, варто поїхати з міста, а він мені на це сказав: «А ти б покинув пораненого на полі бою? (Я був військовим медиком). То як я можу покинути місто?». Він дуже любив Краматорськ, свою роботу та колектив», – сказав батько Петро Павлович

«Ми знали його як щиру, доброзичливу та небайдужу людину, що завжди готова прийти на допомогу, підтримати інших. До своїх обов’язків Максим ставився уважно й з великою самовідданістю. Спокійний, врівноважений, сповнений позитиву, він умів підтримати добрим словом і щирою усмішкою», – зазначили колеги

У Максима Лавроненка залишилися батьки, дружина, син, сестра та племінники.

Інші трагічні історії тут: https://nsn.net.ua/tag/memorial/

УВАГА! Допоможіть зберегти пам’ять кожного та кожної, чиє життя обірвалося через війну росії проти України. Заповніть форму з даними про загиблих на сайті Меморіал: «Вбиті росією».

РЕКЛАМНИЙ КОНТЕНТ
Пошук
e-mail
Важливі
Новини
Lite
Отримати допомогу
Радіо