Вбиті росією. Олексій Хлібець був уродженцем Новодонецького Донецької області. З дружиною і донечкою виїхали з рідного селища, як тільки там оголосили офіційну евакуацію. Оселилися у Павлограді. У момент удару родина саме збиралася виходити з квартири, щоб спуститися в укриття. Не вистачило буквально хвилини… Олексій, його донечка, а також їх домашні кіт і собака загинули… Дружина отримала поранення.
Новини України – НСН під час загальнонаціональної хвилини мовчання щодня публікують матеріали, оприлюднені на платформі пам’яті “Меморіал” агенції “Або”.
Всі ці люди просто хотіли жити на своїй землі.
Вони – не цифри в статистиці.
Ми не маємо права забути.
Вічна і світла пам’ять кожному! Співчуття рідним і близьким.
Вбиті росією: Олексій Хлібець
Життя Олексія Хлібця відібрав російський обстріл безпілотниками міста Павлоград на Дніпровщині. Проти ночі 25 квітня 2025 року там внаслідок ударів ворога зайнялася багатоповерхівка. Поряд загинула молодша донька чоловіка Валерія. Дружина Оксана отримала поранення. Загинули також домашні улюбленці родини – киця Білка і собака Ройчік.
«У момент удару родичі саме збиралися виходити з квартири, щоб спуститися в укриття. Не вистачило буквально хвилини… Ксюша вже стояла біля дверей із сумкою, її відкинуло вибуховою хвилею в під’їзд. Льошу та Леру, на жаль, придавило стіною», – розповіла сестра Олексія Наталія Пакіна
Олексієві був 41 рік. Народився в селищі Новодонецьке Донецької області. Працював шахтарем-комбайнером шахтоуправління імені Героїв космосу. У вільний час любив рибалити або ремонтувати машину в гаражі.
«Добрий, щирий, усміхнений, сильний, працьовитий, відповідальний. Найбільше він цінував відпочинок із родиною на природі, з наметами – саме там по-справжньому знаходив спокій. Завжди готовий був прийти на допомогу, і саме за це його так любили рідні та друзі. Особливе місце в його житті займала киця Білка – вона була більше, ніж домашня улюблениця. Вони спали разом, і ця тиха, ніжна прив’язаність була справжньою любов’ю», – додала Наталія Пакіна
Сім’я Олексія Хлібця виїхала з рідної Донеччини щойно там оголосили офіційну евакуацію. Вирішили рушати до Павлограда, де була можливість для чоловіка піти на роботу. Він хотів допрацювати на шахті, щоб вийти на пенсію за стажем, і за місяць до трагедії йому це вдалося. Надалі планував переїхати під Вінницю, купити там будинок і почати нове, більш спокійне життя.
В Олексія залишилися дружина, старша донька, сестра, племінник, племінниця.
УВАГА! Допоможіть зберегти пам’ять кожного та кожної, чиє життя обірвалося через війну росії проти України. Заповніть форму з даними про загиблих на сайті Меморіал: «Вбиті росією».
Інші трагічні історії тут: https://nsn.net.ua/tag/memorial/
