Вбиті росією. Максим Кіт був львів’янином. Захоплювався спортом, багато разів перемагав у чемпіонатах Львівщини, був призером і фіналістом чемпіонатів України з боксу. Під час повномасштабного російського вторгнення Максим став бійцем 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади. Він був оператором БпЛА. Щоб врятувати побратимів із суміжних підрозділів, Максим відвів вогонь ворога на себе…
Новини України – НСН під час загальнонаціональної хвилини мовчання щодня публікують матеріали, оприлюднені на платформі пам’яті “Меморіал” агенції “Або”.
Всі ці люди просто хотіли жити на своїй землі.
Вони – не цифри в статистиці.
Ми не маємо права забути.
Вічна і світла пам’ять кожному! Співчуття рідним і близьким.
Вбиті росією: Максим Кіт
Загиблі Захисники України: Максим Кіт
22-річний солдат Максим Кіт на псевдо Марсік поліг 25 травня 2024 року під час бойового завдання біля села Кліщіївка на Донеччині. Він був оператором БпЛА. Щоб врятувати побратимів із суміжних підрозділів, Максим відвів вогонь ворога на себе. Коли захисник переміщувався на крайню позицію, його атакував ворожий FPV-дрон.
Максим народився та жив у Львові. Навчався у гімназії «Провесінь», а потім у вищому професійному ліцеї торгівлі та послуг. Працював у будівельній сфері. Захоплювався спортом, багато разів перемагав у чемпіонатах Львівщини, був призером і фіналістом чемпіонатів України з боксу.
Під час повномасштабного російського вторгнення Максим став бійцем 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади. Служив у взводі розвідки.
За гідну службу захисника нагородили президентською відзнакою «За оборону України», медаллю «Захиснику України» та подякою від імені військової частини А0284. Посмертно воїна відзначили орденом «За мужність» III ступеня.
«Максим був відважною, винятково наполегливою, сильною духом, цілеспрямованою, мужньою людиною. Людиною честі та гідності. Завжди боровся за справедливість. Він був коханим чоловіком, який віддавав весь свій вільний час сімʼї. Люблячим сином, вірним другом і надійним побратимом
У нас було безліч спільних мрій і планів на майбутнє після завершення війни. Ми уявляли, як будемо жити, що зробимо, коли він повернеться. Але тепер ці мрії залишилися лише в серці, і жодна з них не може бути реалізована. Він був моєю опорою і підтримкою, найріднішою людиною та коханим чоловіком», – розповіла його дружина Анастасія
Поховали Максима у Львові на Полі почесних поховань.
У нього залишилися батьки, дружина, сестри, брати та дуже велика родина.
УВАГА! Допоможіть зберегти пам’ять кожного та кожної, чиє життя обірвалося через війну росії проти України. Заповніть форму з даними про загиблих на сайті Меморіал: «Вбиті росією».
Інші трагічні історії тут: https://nsn.net.ua/tag/memorial/