Вбиті росією: Юлія Дугінова була уродженкою Краматорська. Педагог за освітою. Працювала у виші. Захоплювалася мистецтвом. Дуже любила свого старого пса Цезаря. 8 квітня 2022 року вона була на Краматорському залізничному вокзалі. Їй тоді дивом вдалося уціліти. Того дня Юлія сказала: «У мене реакція у відповідь після сьогоднішніх подій – це піти в тероборону»… Бойова медикиня Юлія Дугінова на псевдо Смаколик загинула 19 вересня 2023 року, виконуючи службові обов’язки в лавах ЗСУ на Львівщині.
Новини України – НСН під час загальнонаціональної хвилини мовчання щодня публікують матеріали, оприлюднені на платформі пам’яті “Меморіал” агенції “Або”.
Всі ці люди просто хотіли жити на своїй землі.
Вони – не цифри в статистиці.
Ми не маємо права забути.
Вічна і світла пам’ять кожному! Співчуття рідним і близьким.
Вбиті росією: Юлія Дугінова
Загиблі Захисниці України: Юлія Дугінова
Бойова медикиня Юлія Дугінова на псевдо Смаколик загинула 19 вересня 2023 року, виконуючи службові обов’язки в лавах ЗСУ на Львівщині. Вона проходила професійну медичну підготовку у 184-му навчальному центрі Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Військовій було 36 років.
Юлія народилась і жила в місті Краматорськ Донецької області. Закінчила ЗОШ №4, а потім здобула повну вищу освіту у Донбаському державному педагогічному університеті за спеціальністю вчителя математики.
Мріяла навчати дітей, тож працювала за фахом у навчальних закладах Краматорська та області. Спочатку була вчителькою математики у ЗОШ №31, з 2014 року – вчителем інформатики та математики у ЗОШ №17. Згодом стала тренеркою з ментальної арифметики в дитячому центрі «Smartum». З 2017 року викладала інформаційні технології у Краматорському Інституті підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів. Останнім часом працювала методисткою кафедри природничо-математичних дисциплін та методики викладання Донецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти. Паралельно також викладала «Ментальну арифметику»: сама розробила і використовувала методику для навчання людей з інвалідністю за слухом і зором.
У Юлії жив дуже старий собака на прізвисько Цезар, жінка дуже любила цього пса та піклувалася про нього. Захоплювалася мистецтвом, була креативною людиною. Любила відвідувати вистави, грати в настільні ігри з друзями, вигадувати щось нове і цікаве. Також створювала красиві вироби, шила цікаві м’які іграшки, брала участь у міських виставках.
У перші дні повномасштабного вторгнення Юлія спочатку стала волонтеркою, виготовляла за допомогою 3D-принтера кровоспинні турнікети та шила різні вироби для ЗСУ. 8 квітня 2022 року вона була на Краматорському залізничному вокзалі. Їй тоді дивом вдалося уціліти. Того дня Юлія сказала: «У мене реакція у відповідь після сьогоднішніх подій – це піти в тероборону. Мій мозок теж вважає ворогів монстрами. Але я не нападаю, а захищаюся…». Спочатку долучилася до ТрО, потім – до загону спеціального призначення ССО.
У 2023 році Юлія перейшла до 81-ї окремої аеромобільної бригади ДШВ ЗСУ. Служила бойовою медикинею у танковій роті. Там же служив танкістом її батько Олексій Сергійович. Побратими та командування ставилися до Юлії з повагою. Вона змогла зацікавити всіх навчанням, тренінгами з тактичної медицини та захисту. Вона запроваджувала сучасні методики, запозичені від американських союзників. Згодом жінку направили проходити фахову медичну підготовку у навчальному центрі, де вона і загинула.
Поховали Юлію в рідному місті.
У неї залишились мама Людмила Миколаївна, тато Олексій Сергійович і дідусь Сергій Олексійович.
УВАГА! Допоможіть зберегти пам’ять кожного та кожної, чиє життя обірвалося через війну росії проти України. Заповніть форму з даними про загиблих на сайті Меморіал: «Вбиті росією».
Інші трагічні історії тут: https://nsn.net.ua/tag/memorial/
