Меморіал: вбиті росією. Захисник Андрій Чепіль, 29 років, Запоріжжя, червень

Меморіал: вбиті росією. Захисник Андрій Чепіль, 29 років, Запоріжжя, червень

Вбиті росією. Андрій Чепіль був мешканцем Івано-Франківська. Більшу частину свого життя був музикантом: трембітарем гурту «КораЛЛі», саксофоністом у «Фріссон бенд», лідером гурту «Смерічка». А також громадським активістом і пластуном. У вільний час любив ходити в гори та читати книги. Під час повномасштабної війни долучився до Збройних Сил України та вирушив на фронт…

Новини України – НСН під час загальнонаціональної хвилини мовчання щодня публікують матеріали, оприлюднені на платформі пам’яті “Меморіал” агенції “Або”.

Всі ці люди просто хотіли жити на своїй землі.
Вони – не цифри в статистиці.
Ми не маємо права забути.
Вічна і світла пам’ять кожному! Співчуття рідним і близьким.

Вбиті росією: Андрій Чепіль

Вбиті росією. Андрій Чепіль був мешканцем Івано-Франківська. Більшу частину свого життя був музикантом: трембітарем гурту «КораЛЛі», саксофоністом у «Фріссон бенд», лідером гурту «Смерічка». А також громадським активістом і пластуном. У вільний час любив ходити в гори та читати книги. Під час повномасштабної війни долучився до Збройних Сил України та вирушив на фронт…

Загиблі Захисники України: Андрій Чепіль

29-річний молодший сержант Андрій Чепіль на псевдо Кріс поліг 28 червня 2023 року біля села Роботине Запорізької області. Разом з групою він вирушив на бойове завдання, з якого не повернувся. Лише за чотири тижні побратими, ризикуючи життям, забрали з поля бою тіла полеглих товаришів.

Андрій народився в селі Бабухів Івано-Франківської області, жив в обласному центрі. Там закінчив Національний технічний університет нафти і газу. Більшу частину свого життя був музикантом: трембітарем гурту «КораЛЛі», саксофоністом у «Фріссон бенд», лідером гурту «Смерічка». Також працював інструктором у гірськолижній школі. Андрій був громадським активістом, пластуном, мультимузикантом. У вільний час любив ходити в гори та читати книги.

Повномасштабна війна змусила чоловіка змінити фах і взяти до рук зброю. Він долучився до Збройних Сил України та вирушив на фронт. Воював у лавах 47-ї окремої механізованої бригади «Маґура». Обіймав посади командира відділення-командира бойової машини, а також командира та головного сержанта взводу.

«Мій чоловік – це про силу духу, відважність, мужність, патріотизм, вірність, любов, відданість, жертовність. Пташик – це ясність розуму,  мудрість, наполегливість, лідерство. З ним ніколи не було страшно, як в житті, так і на полі бою. Таких, як Пташик, не було і не буде. За своє коротке життя, він став прикладом для всіх нас, приклад гідного життя Українця. Чи існує кохання після смерті? Існує, і воно ще більше, ніж було за життя, бо до кохання додається вдячність, яку ніколи не забудеш. Він сказав на випадок, якщо загине: «Живіть таке гідне життя, щоб потім мали мені що розказати», – розповіла Дана Чепіль

Посмертно воїна нагородили орденом «За мужність» III ступеня, відзнакою «Залізний Пластовий Хрест» та відзнакою Івано-Франківського міського голови «За честь і звитягу».

10 жовтня 2023 року воїна поховали на Алеї Героїв цвинтаря в селі Чукалівка під Івано-Франківськом.

У Андрія залишилися батьки, дружина та троє братів.

УВАГА! Допоможіть зберегти пам’ять кожного та кожної, чиє життя обірвалося через війну росії проти України. Заповніть форму з даними про загиблих на сайті Меморіал: «Вбиті росією».

Інші трагічні історії тут: https://nsn.net.ua/tag/memorial/

Пошук
e-mail
Важливі
Новини
Lite
Отримати допомогу
Радіо