Меморіал: вбиті росією. Захисник Ярослав Олійник, 33 роки, Запоріжжя, грудень

Меморіал: вбиті росією. Захисник Ярослав Олійник, 33 роки, Запоріжжя, грудень

Вбиті росією. Ярослав Олійник був уродженцем Чернігівщини. Брав участь в АТО. Працював водієм великогабаритних вантажів. Одним із перших став на захист України під час повномасштабного вторгнення. Загинув, обороняючи Запоріжжя. Упродовж 14 місяців захисника вважали зниклим безвісти…

Новини України – НСН під час загальнонаціональної хвилини мовчання щодня публікують матеріали, оприлюднені на платформі пам’яті “Меморіал” агенції “Або”.

Всі ці люди просто хотіли жити на своїй землі.
Вони – не цифри в статистиці.
Ми не маємо права забути.
Вічна і світла пам’ять кожному! Співчуття рідним і близьким.

Вбиті росією: Ярослав Олійник

Меморіал: вбиті росією. Захисник Ярослав Олійник, 33 роки, Запоріжжя, грудень

Загиблі Захисники України: Ярослав Олійник

Солдат Ярослав Олійник на псевдо Сармат поліг 4 грудня 2023 року під час бойового завдання біля села Новопрокопівка Запорізької області. Упродовж 14 місяців захисника вважали зниклим безвісти. Йому було 33 роки.

Ярослав народився 21 травня 1990 року в селі Безуглівка в Ніжинському районі Чернігівської області. Закінчив Київське професійне училище звʼязку. У 2009 році служив у ЗСУ. Потім працював у Києві водієм групи швидкого реагування.

У 2014 році Ярослав брав участь в АТО – боронив Луганський аеропорт у складі 1-ї окремої танкової бригади. Тоді отримав відзнаку «Учасник АТО».

Згодом Ярослав створив сім’ю та у 2019 році оселився в Києві. Працював водієм великогабаритних вантажів.

Коли почалося повномасштабне російське вторгнення, чоловік одним із перших став на захист рідної країни. Спочатку боронив Ніжин у складі територіальної оборони. Пізніше долучився до 117-ї окремої механізованої бригади. Служив на посаді водія.

«Він був для мене всім: опора, підтримка, мій Герой. Він мій єдиний менший і водночас старший брат. Моє горе і сльози. На знак пам’яті я пишу книгу про нього, щоб пам’ять була сильнішою за смерть. Я хочу, щоб його маленька донечка знала про свого тата-Героя», – сказала рідна сестра Анна Сидоренко

8 лютого 2025 року Ярослава поховали в рідному селі.

Вдома на нього чекали батьки, сестра, дружина та донька.

УВАГА! Допоможіть зберегти пам’ять кожного та кожної, чиє життя обірвалося через війну росії проти України. Заповніть форму з даними про загиблих на сайті Меморіал: «Вбиті росією».

Інші трагічні історії тут: https://nsn.net.ua/tag/memorial/

Пошук
e-mail
Важливі
Новини
Lite
Отримати допомогу
Радіо