Вбиті росією. Андрій Алєксєєнков був уродженцем Рівного. Він загинув у своїй квартирі разом з дружиною і свекром. 16-річний син пари залишився сиротою. Його в той день не було вдома. «Вони були дуже обережні під час повітряних тривог – завжди ходили в укриття. У цю ніч також. Повернулися, коли прочитали інформацію, що «все чисто, для міста загрози немає», – розповіла сестра чоловіка. Але ворог підступно пустив іще балістику, тож в них просто не було часу сховатися…
Новини України – НСН під час загальнонаціональної хвилини мовчання щодня публікують матеріали, оприлюднені на платформі пам’яті “Меморіал” агенції “Або”.
Всі ці люди просто хотіли жити на своїй землі.
Вони – не цифри в статистиці.
Ми не маємо права забути.
Вічна і світла пам’ять кожному! Співчуття рідним і близьким.
Вбиті росією: Андрій Алєксєєнков
Загиблі у Києві: Андрій Алєксєєнков
54-річний Андрій Алєксєєнков загинув 23 червня 2025 року внаслідок російського обстрілу Києва. Поряд загинула його дружина і її батько.
Андрій народився у Рівному. Змалку жив із рідними у Києві. Дуже любив своє місто.
Закінчив Київський політехнічний інститут. Працював інженером на науково-виробничому підприємстві, яке розробляє та виробляє продукцію військового і подвійного призначення. Часто їздив у відрядження до військових, зокрема, неподалік лінії фронту. Із дружиною Надією виховували сина Кирила.
Андрій був майстром на всі руки: лагодив техніку, робив ремонти, робив меблі в квартирі. Сестра Людмила каже, що він розробив для своєї компанії сайт, хоча ніде цьому не навчався.
«Андрій і Надія були надійними, делікатними, щирими людьми. Завжди разом, як папужки-нерозлучники. Ніколи не чула, щоб сварилися. Іноді могли трохи посперечатися, але це виглядало, ніби просто емоційно домовляються про щось. Потім усе переводили на жарт. Я буваю емоційна, могла сказати щось зайве, але ніколи від них жодного поганого слова не почула, тільки слова підтримки, поради. Я завжди знала, що поряд є Андрій і Надя, на яких можна покластися. Мені їх дуже не вистачає», – сказала Людмила
Андрій і Надя мріяли купити квартиру або будиночок. Хотіли, щоб у Кирила була своя кімната.
«Вони дуже любили сина – це був їхній Всесвіт», – додала Людмила
23 червня 2025 року Андрій із дружиною та тестем були у своїй квартирі в п’ятиповерхівці на столичному Сирці. 16-річний син Кирило гостював у бабусі за містом. Коли почалася повітряна тривога, родина спустилася в укриття.
«Вони були дуже обережні під час повітряних тривог – завжди ходили в укриття. У цю ніч також. Повернулися, коли прочитали інформацію, що «все чисто, для міста загрози немає». Але ворог підступно пустив іще балістику, тож в них просто не було часу сховатися», – сказала Людмила
Близько 4 ранку ракета потрапила в під’їзд, де жили Алєксєєнкови, і повністю його зруйнувала. Загинуло 9 людей.
Після трагедії син Алєксєєнкових оселився з тіткою, бабусею і двоюрідною сестрою. Друзі юнака почали збір на окрему квартиру для нього.
В Андрія Алєксєєнкова залишилися син, мати і сестра.
УВАГА! Допоможіть зберегти пам’ять кожного та кожної, чиє життя обірвалося через війну росії проти України. Заповніть форму з даними про загиблих на сайті Меморіал: «Вбиті росією».
Інші трагічні історії тут: https://nsn.net.ua/tag/memorial/
