Вбиті росією. Юлія Кропотова переїхала до Добропілля під час повномасштабної війни. Дуже любила свою доньку і собаку. 16 липня доньці Юлії подзвонив мамин друг. Він був із нею у магазині «Аврора». «Каже, тут приліт і він не знає, де мама… У мене все життя перед очима пролетіло, по тілу – мурахи, холодний піт. Кричу в слухавку, водночас збираюсь їхати на місце трагедії. Бігала до всіх – поліцейських, медиків, запитувала про маму, описувала її, шукала. Молила Бога, щоби її не було під завалами. Але в 20:20 дістали тіло другої загиблої людини – і це була мама», – розповіла донька…
Новини України – НСН під час загальнонаціональної хвилини мовчання щодня публікують матеріали, оприлюднені на платформі пам’яті “Меморіал” агенції “Або”.
Всі ці люди просто хотіли жити на своїй землі.
Вони – не цифри в статистиці.
Ми не маємо права забути.
Вічна і світла пам’ять кожному! Співчуття рідним і близьким.
Вбиті росією: Юлія Кропотова
Загиблі у Добропіллі: Юлія Кропотова
Життя Юлії Кропотової відібрав російський обстріл Добропілля 16 липня 2025 року. Ворог вдарив 500-кілограмовою авіабомбою по торговельному центру. Юлія отримала смертельне осколкове поранення в голову.
Юлії було 44 роки. Родом із села Красний Лиман, що в Покровському районі Донеччини. Жила і працювала в місті Родинське. Обожнювала свою роботу шахтарки. Згодом, під час повномасштабної війни, переїхала до Добропілля.
На дозвіллі Юлія готувала, присвячувала час доньці, обожнювала розмови з нею. А як тільки в родині зʼявився собака Рон, він став для жінки справжньої відрадою. Турбувалася про улюбленця, готувала, стежила за його здоровʼям.
«До і під час повномасштабної війни вона працювала на шахті. Пригадую, коли в 2024-му році у нас у Родинському вимкнули світло, мама місяць ходила на роботу та не отримувала зарплатні. Я тоді сварила її, мовляв, навіщо ти даремно витрачаєш сили. А вона сумлінно працювала – бо так сказало керівництво. Мама була доброю і світлою. Всіх пробачала, хто б якого болю не завдав. Ще не встигли попросити про допомогу, а вона вже тут як тут», – розповіла дочка Лілія
16 липня 2025 року о 17:00 Лілія була на роботі, коли їй подзвонив мамин друг. Він був із нею у магазині «Аврора».
«Каже, тут приліт і він не знає, де мама… У мене все життя перед очима пролетіло, по тілу – мурахи, холодний піт. Кричу в слухавку, водночас збираюсь їхати на місце трагедії. Бігала до всіх – поліцейських, медиків, запитувала про маму, описувала її, шукала. Молила Бога, щоби її не було під завалами. Але в 20:20 дістали тіло другої загиблої людини – і це була мама», – розповіла донька
«Ми з мамою були одним цілим: я так тішилася, що можу прийти з роботи, обійняти матусю, сказати, як люблю її, піти з нею на прогулянку, поїхати кудись на вихідні… Мами мені дуже бракує», – додала Лілія
У Юлії Кропотової залишилися донька, батьки і рідна сестра.
Під час обстрілу улюбленець Рон був поряд, вона встигла його прикрити собою.
УВАГА! Допоможіть зберегти пам’ять кожного та кожної, чиє життя обірвалося через війну росії проти України. Заповніть форму з даними про загиблих на сайті Меморіал: «Вбиті росією».
Інші трагічні історії тут: https://nsn.net.ua/tag/memorial/
