Вбиті росією. Віктор Назарчук був уродженцем Житомирщини. За фахом – «адміністратор-портьє, агент з організації туризму». Коли почалося повномасштабне російське вторгнення, Віктор долучився до місцевої ТрО. «Я йду на війну, щоб мої дівчата спали спокійно», – казав Захисник. У нього залишилися дружина та донька.
Новини України – НСН під час загальнонаціональної хвилини мовчання щодня публікують матеріали, оприлюднені на платформі пам’яті “Меморіал” агенції “Або”.
Всі ці люди просто хотіли жити на своїй землі.
Вони – не цифри в статистиці.
Ми не маємо права забути.
Вічна і світла пам’ять кожному! Співчуття рідним і близьким.
Вбиті росією: Віктор Назарчук

Загиблі Захисники України: Віктор Назарчук
Молодший сержант Віктор Назарчук на псевдо Суєта загинув 21 червня 2023 року в селі Водяне Донецької області. Під час бойового завдання він дістав смертельне поранення внаслідок ворожого мінометного обстрілу. Захиснику було 29 років.
Віктор народився 1 березня 1994 року в місті Баранівка на Житомирщині. Закінчив у обласному центрі вище професійне училище сервісу і дизайну за фахом «адміністратор-портьє, агент з організації туризму». Працював будівельником у Чехії. На дозвіллі захоплювався риболовлею, але найбільше любив полювання – був досвідченим мисливцем.
Коли почалося повномасштабне російське вторгнення Віктор долучився до місцевої ТрО. З травня 2022 року проходив військову підготовку у Львівській області. «Я йду на війну, щоб мої дівчата спали спокійно», – так він казав.
У лавах Збройних сил України служив на посаді командира 3-го розвідувального відділення 53-ї окремої механізованої бригади імені князя Володимира Мономаха. Мав звання молодшого сержанта.
«З вересня 2018 року ми стали жити разом. Перше, що зробив мій коханий, – посадив калину біля будинку, як оберіг нашої сім’ї. У липні 2022 року, коли випала можливість Віктору приїхати додому на декілька днів, ми офіційно одружилися, – розповіла дружина Оксана. – Як тільки мав змогу приїхати, завжди поспішав до сім’ї, до своїх дівчат. Та й для мене тисячі кілометрів не були великою перешкодою, щоб зустрітися з коханим, бо відстань не має значення, якщо любиш. Ми зустрічалися в різних містах України, щойно випадала можливість побачитися. У червні 2023 року я подолала 1000 кілометрів, щоб зустрітися з коханим. Віктор був дуже щасливий, що я приїхала. У самому пеклі, на Авдіївському напрямку, були найкращі і, на жаль, останні наші дні, проведені разом».
6 грудня 2022 року Віктору Назарчуку вручили медаль «Захисник рідної землі». Після загибелі його вшанували відзнакою «За заслуги перед Звягельським районом».
Поховали воїна у рідній Баранівці на Житомирщині.
У нього залишилися дружина Оксана та донька Варвара.
УВАГА! Допоможіть зберегти пам’ять кожного та кожної, чиє життя обірвалося через війну росії проти України. Заповніть форму з даними про загиблих на сайті Меморіал: «Вбиті росією».
Інші трагічні історії тут: https://nsn.net.ua/tag/memorial/