Вбиті росією. Олександр Вільчинський був уродженцем Вінниччини. Зростав у багатодітній родині. Коли Олександру було 11, помер батько, а за два роки й мати. Хлопець закінчив школу-інтернат, а потім опанував фах бджоляра. Коли Олександрові виповнилося 18 років, підписав контракт. Повномасштабну війну зустрів у Маріуполі. Востаннє телефонував тітці 9 березня: сказав, що перебуває в оточені й у всіх закінчуються набої.
Новини України – НСН під час загальнонаціональної хвилини мовчання щодня публікують матеріали, оприлюднені на платформі пам’яті “Меморіал” агенції “Або”.
Всі ці люди просто хотіли жити на своїй землі.
Вони – не цифри в статистиці.
Ми не маємо права забути.
Вічна і світла пам’ять кожному! Співчуття рідним і близьким.
Вбиті росією: Олександр Вільчинський
Загиблі Захисники України: Олександр Вільчинський
Олександр Вільчинський загинув 10 березня 2022 року в Маріуполі на Донеччині. За два дні до того воїнові виповнилося 20 років.
Олександр народився 8 березня 2002 року в селі Польова Лисіївка Вінницької області. Зростав у багатодітній сім’ї, мав трьох сестер і трьох братів. Змалечку мріяв про краще життя, власну родину та дім, хорошу роботу. Коли Олександру було 11, помер батько, а за два роки й мати.
«Над Олександром взяв опікунство його хрещений батько, місцевий вчитель Василь Якович Гуменюк, нині покійний», – розповіла тітка захисника Марія
Хлопець закінчив Староприлуцьку школу-інтернат, а потім опанував фах бджоляра в професійно-технічному училищі №14 смт Вороновиця.
«Навчався добре. Взагалі племінник був добрим і на допомогу завжди приходив. Дуже любив собак», – сказала Марія
Коли Олександрові виповнилося 18 років, підписав контракт з 56-ю окремою мотопіхотною бригадою.
«Зразу був таким запальним, гарячкуватим. А потім вже, як пішов воювати, став серйознішим, мудрішим, відповідальнішим. Зробив собі татуювання на руці, англійською напис «I love Ukraine», – розповіла тітка
Повномасштабну війну Олександр зустрів у Маріуполі. Востаннє телефонував тітці 9 березня: сказав, що перебуває в оточені й у всіх закінчуються набої. Після цього зв’язок із військовим обірвався. Згодом рідним стало відомо, що Олександр загинув наступного дня після тієї розмови. Ідентифікувати його тіло вдалося лише в грудні 2024 року.
Поховали Олександра Вільчинського 24 січня 2025 року на кладовищі в рідному селі.
У нього залишилися тітка, бабуся, три сестри та два брати.
УВАГА! Допоможіть зберегти пам’ять кожного та кожної, чиє життя обірвалося через війну росії проти України. Заповніть форму з даними про загиблих на сайті Меморіал: «Вбиті росією».
Інші трагічні історії тут: https://nsn.net.ua/tag/memorial/
