Вбиті росією. Максим Веприк був харків’янином і з перших днів повномасштабного вторгнення захищав рідний Харків. «Хто, як не я! Я хочу, щоб люди спокійно ходили по місту і, головне, щоб діти мали дитинство», – говорив Максим рідним. Лейтенант виконував бойові завдання на Харківському та Запорізькому напрямках. Був командиром взводу розвідки спеціального призначення…
Новини України – НСН під час загальнонаціональної хвилини мовчання щодня публікують матеріали, оприлюднені на платформі пам’яті “Меморіал” агенції “Або”.
Всі ці люди просто хотіли жити на своїй землі.
Вони – не цифри в статистиці.
Ми не маємо права забути.
Вічна і світла пам’ять кожному! Співчуття рідним і близьким.
Вбиті росією: Максим Веприк
Загиблі Захисники України: Максим Веприк
Лейтенант Максим Веприк, псевдо Пумба, поліг 29 грудня 2024 року під час бойового завдання поблизу села Нестерянка Запорізької області. Йому назавжди 21.
Максим народився 13 серпня 2003 року у Харкові. З дитинства мріяв стати військовим. Після школи вступив до Національної академії Національної гвардії України на командно-штабний факультет.
З початком повномасштабного російського вторгнення особовий склад Академії залучили до оборони Харкова. Серед курсантів, які у перші тижні відстоювали місто, був і Максим Веприк.
Після закінчення Академії він приєднався до 3-ї бригади оперативного призначення «Спартан» НГУ. «Хто, як не я! Я хочу, щоб люди спокійно ходили по місту і, головне, щоб діти мали дитинство», – говорив Максим рідним. Виконував бойові завдання на Харківському та Запорізькому напрямках. Був командиром взводу розвідки спеціального призначення.
«Максим завжди любив спорт. Після війни мріяв стати вчителем фізкультури і навчати дітей силі та радості життя. Пам’ять про нього назавжди житиме в серцях тих, хто його знав», – сказала сестра Анастасія
«Максим завжди і повністю був відданий своїй справі. Побратими згадують його як мужнього, відповідального та сміливого. Він завжди ретельно готувався до задач, йшов першим та вів за собою інших. А ще він був справедливим, чесним, веселим і люблячим», – розповіла дівчина захисника Альона
Поховали воїна у рідному Харкові.
Посмертно Максимові надали звання Героя України та нагородили його орденом «Золота Зірка».
Вдома на нього чекали батьки, дві сестри та кохана дівчина.
УВАГА! Допоможіть зберегти пам’ять кожного та кожної, чиє життя обірвалося через війну росії проти України. Заповніть форму з даними про загиблих на сайті Меморіал: «Вбиті росією».
Інші трагічні історії тут: https://nsn.net.ua/tag/memorial/
