Вбиті росією. Юрій Климко був родом з Донецька. До Куп’янська переїхав ще будучи дитиною. Останніми роками повністю присвятив себе церкві – був пастором і капеланом. Був дуже добрий, спокійний. Умів зі співчуттям і терпляче вислухати, а коли почалася повномасштабна війна знаходив слова, аби всіх навколо заспокоїти. Юрій загинув, коли у церкву, де він служив, влучив російський снаряд.
Новини України – НСН під час загальнонаціональної хвилини мовчання щодня публікують матеріали, оприлюднені на платформі пам’яті “Меморіал” агенції “Або”.
Всі ці люди просто хотіли жити на своїй землі.
Вони – не цифри в статистиці.
Ми не маємо права забути.
Вічна і світла пам’ять кожному! Співчуття рідним і близьким.
Вбиті росією: Юрій Климко
Загиблі у Куп’янську: Юрій Климко
58-річний пастор Юрій Клімко загинув 28 лютого 2024 року в місті Куп’янськ на Харківщині. Тоді в церкву, де він служив, влучив російський снаряд.
Юрій був родом із Донецька. Його батька запросили на роботу на Куп’янський ливарний завод. Сюди він перевіз родину з двома дітьми. Після школи Юрій вивчився на автослюсаря. Працював на ливарному заводі. Потім був плиточником, працював на виробництві меблів, займався власною справою з проведення каналізації. Останніми роками повністю присвятив себе церкві та капеланству.
«Юра любив книжки і риболовлю. Читати міг цілодобово, особливо релігійну літературу і фантастику. Риболовлю любив за тишу. Казав, якщо навіть нічого не спіймав, то просто посидів, поспілкувався з Богом або й помовчав», – згадала дружина Олена
У парі з Оленою Юрій прожив 33 роки.
«Дай, Боже, кожній такого чоловіка. Він був дуже добрий, спокійний. Ми протилежності. Я запальна, як сірник. Юра ж гасив усі можливі конфлікти. В нас була одна-єдина сварка. Пам’ятаю, образилася, мовчала, але він не зрозумів, що я в образі. Думав, що просто зайнята. Коли почала коники показувати, сказав: «Давай домовимося раз і назавжди – що би не сталося, ми розмовляємо. Якщо комусь щось не подобається, ми про це кажемо. Але ми це робимо в любові. І не кажемо це на людях, при дітях, а – наодинці». Ніхто нам не вірив, що в нас не було сварок, але це дійсно так».
Олена пригадує – Юрій умів зі співчуттям і терпляче вислухати, а коли почалася повномасштабна війна знаходив слова, аби всіх навколо заспокоїти.
27 лютого 2022 року в Куп’янськ зайшли російські війська. Пастор Юрій із дружиною Оленою залишилися зі своїми вірянами. Зокрема, допомагали з продуктами і ліками.
«Господь так зробив, що були фінанси, які ми змогли спрямувати на допомогу. Місцеві підприємці, фермери віддавали товар за мінімальну ціну, щоб ми безкоштовно роздавали людям. В нас вони отримували тушонку, олію, борошно, крупи, цукор. Також ми забезпечували населення «сірої зони» ліками. Збирали списки необхідного, закуповували і розвозили», – згадала Олена
Юрій Клімко був відомий своєю українською позицією. Коли до міста зайшли ворожі спецчастини, там почали ширитися новини про те, окупанти забирають людей «на підвал».
«Ми з Юрою були військовими капеланами, хоча й позаштатними, волонтерами. Наші документи лежали в міській раді. Юра мав посвідчення учасника бойових дій, – розповіла Олена. – Згодом у нашу церкву вломилися окупанти, очевидно, шукали зброю. Коли з’явилася спецкомендатура, запровадили перевірку по списках тих, хто в’їжджає до міста. Ми мали добу, аби зібратися».
Клімки виїхали 6 квітня 2022. На новому місці Юрій продовжив волонтерство: купував авто для військових, возив їх та передачі.
У вересні 2022-го українські війська звільнили Куп’янськ. На п’ятий день Юрій із Оленою прибули до міста з допомогою, а в грудні повернулися до нього назовсім.
28 лютого 2024 року Олена була в церкві, коли раптом прогримів вибух – прилетів снаряд. Отямившись, побачила над собою небо. Церква була зруйнована.
«У момент прильоту Юра з двома братами ремонтували в гаражі нашу машину. Вони отримали поранення, чоловік загинув на місці», – сказала Олена
В Юрія Клімка залишилися дружина, троє дітей, сестра та шурин.
УВАГА! Допоможіть зберегти пам’ять кожного та кожної, чиє життя обірвалося через війну росії проти України. Заповніть форму з даними про загиблих на сайті Меморіал: «Вбиті росією».
Інші трагічні історії тут: https://nsn.net.ua/tag/memorial/
