Вбиті росією. Микола Залужний був уродженцем Хмельниччини. Здобув ступінь бакалавра з екології та магістра за спеціальністю «Лісове господарство». Любив працювати на пасіці та в полі на тракторі, цінував природу. А найбільше любив свій дім і свою сім’ю, дружину і маленького синочка, заради яких пішов добровольцем, щоб його син ніколи не знав, що таке війна. З лютого 2022 року став на захист України…
Новини України – НСН під час загальнонаціональної хвилини мовчання щодня публікують матеріали, оприлюднені на платформі пам’яті “Меморіал” агенції “Або”.
Всі ці люди просто хотіли жити на своїй землі.
Вони – не цифри в статистиці.
Ми не маємо права забути.
Вічна і світла пам’ять кожному! Співчуття рідним і близьким.
Вбиті росією: Микола Залужний
Загиблі Захисники України: Микола Залужний
Старший лейтенант Микола Залужний поліг під час бойового завдання 5 грудня 2023 року біля селища Хромове в Бахмутському районі Донеччини. Захисникові було 33 роки.
Микола народився 7 березня 1990 року в селі Прислуч Хмельницької області, там і жив. Навчався в Поліському національному університеті, де здобув ступінь бакалавра з екології та магістра за спеціальністю «Лісове господарство».
З лютого 2022 року добровільно став на захист України. Спочатку служив у роті охорони Шепетівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. У березні 2023 року наказом командувача військ оперативного командування «Захід» переведений до 42-ї окремої механізованої бригади, де обіймав посаду командира механізованого взводу. У серпні став командиром механізованої роти.
«Коля був вічним борцем за справедливість. Любив працювати на пасіці та в полі на тракторі, цінував природу і відпочинок з друзями. Проте найбільше – свій дім і свою сім’ю, дружину і маленького синочка, заради яких пішов добровольцем, щоб його син ніколи не знав, що таке війна. До останнього, вірячи в краще, обнадіював і заряджав усіх позитивом. Його життя було надзвичайно плідним. Всі пам’ятають Колю вічно усміхненим, з добрими і щирими очима, наповненими любов’ю. Він завжди був у русі, немов поспішав жити. Його старанність і наполегливість залишаються прикладом для всіх, хто його пам’ятає», – розповіла дружина Валентина
Посмертно воїна нагородили нагрудним знаком «Срібний хрест» та орденом «За мужність» III ступеня.
Поховали Миколу в рідному селі.
У нього залишилися батьки, дружина та син.
УВАГА! Допоможіть зберегти пам’ять кожного та кожної, чиє життя обірвалося через війну росії проти України. Заповніть форму з даними про загиблих на сайті Меморіал: «Вбиті росією».
Інші трагічні історії тут: https://nsn.net.ua/tag/memorial/
