Серед загиблих у Краматорську 8 жовтня жінка, яка багато років допомагала людям. Вона була поруч із Донецькою обласною організацією осіб з інвалідністю. Її знали тисячі людей. Вона була тією людиною, до якої можна було прийти зі своєю проблемою і знати: вона не відмахнеться, вона допоможе. Росіяни вбили Надію Петрівну Гребенюк. Вона була в одному із атакованих автобусів 8 жовтня. 10 жовтня жінка мала евакуюватися із Краматорська. На жаль, не встигла…
Хто розповів про загиблу
Про загиблу розповіла Надія Паламарчук, яка працює у Донецькій обласній організації ВО Союз осіб з інвалідністю України.
Не вистачило одного дня… Сьогодні я не знаю, як підібрати слова. Є біль, який неможливо виплакати. Є втрата, яку неможливо прийняти. Є трагедія, після якої просто немає слів… – написала вона на своїй сторінці у Фейсбуці
Серед загиблих у Краматорську жінка, яка багато років допомагала людям
Російські авіабомби забрали десятки життів у Краматорську. Згоріли два рейсові автобуси з людьми, які просто їхали у своїх справах, жили, працювали, поспішали додому…
Серед них була Надія Петрівна Гребенюк.
Понад 20 років вона була поруч із Донецькою обласною організацією осіб з інвалідністю. Її знали тисячі людей. Вона була тією людиною, до якої можна було прийти зі своєю проблемою і знати: вона не відмахнеться, вона допоможе.
Вона по цей час приймала людей, видавала тростини, милиці, засоби догляду, гуманітарну допомогу, підгузки. Вела документацію, стежила за порядком, вирішувала десятки щоденних питань.
Коли наше приміщення в Краматорську було кілька разів пошкоджене обстрілами, вона разом із комунальними службами допомагала його відновлювати, засклювати вибиті вікна. Вона просто робила свою роботу. Робила її чесно, відповідально і з любов’ю до людей. Ось для мене і є справжній патріотизм. Не слова. Не гучні дописи. Не прапорці. А коли ти щодня робиш щось для своєї країни, для свого міста, для людей, яким важко. Надія Петрівна саме так і жила, – розповідає Надія Паламарчук про загиблу
Каже, що вбита росіянами жінка була надзвичайно людяною. Доброю. Щирою. Із чудовим почуттям гумору — могла так пожартувати, що навіть у найважчий день ставало трохи легше.
Життя не балувало її. Вона пережила страшну втрату — рано втратила дорослу доньку. Але знайшла в собі сили жити далі, любити свою родину, працювати, допомагати іншим.
Не вистачило одного дня
Надія Петрівна вже записалася на евакуацію. На 10 жовтня за нею мало приїхати авто прямо до під’їзду. Вона мала зібрати речі й виїхати.
Вона вже мала шанс урятуватися.
Але не вистачило одного дня…
8 жовтня жовтня її вбили російські авіабомби.
Також пропонуємо підписатися на Телеграм-канал ДеДопомога, аби дізнаватися про різні види допомоги українцям.
Можливо, вам також буде цікаво: Ще більше допомоги для прифронтових громад від Данської ради у справах біженців: що відомо
