Удари ЗСУ по російському експорту нафти оцінили аналітики. Вони кажуть, що ефект від атак – найпотужніший за 4 роки. Українські удари заважають Росії відновлювати вже пошкоджені раніше заводи. Агресор сподівався на тлі здорожчання нафти через події в Ірані поповнити свій бюджет, але щось пішло не так…
Про це пише The Telegraph, передають «Новини України – НСН».
Удари ЗСУ по російському експорту нафти оцінили аналітики
Україна протягом останнього тижня значно посилила свої атаки на російські нафтові об’єкти. Метою цих ударів є зведення нанівець прибутків Росії, які вона отримує від різкого зростання цін на нафту та послаблення санкцій.
Цього тижня українські безпілотники чотири рази підряд атакували нафтові термінали в Балтійському морі Росії. Серед них — Усть-Луга, один із ключових російських експортних центрів нафтопродуктів, через який щорічно проходить близько 18 мільйонів тонн мазуту, а також розташований поруч Приморськ — ще один важливий російський порт.
За інформацією Reuters, термінал в Усть-Лузі досі залишається закритим після попередніх атак. Це створило загрозу для переробки нафти на чотирьох найбільших російських нафтопереробних заводах: Кириші, Ярославль, Москва та Рязань. Ці підприємства разом переробляють приблизно 400 000 барелів нафти на добу і тепер можуть бути змушені зменшити обсяги отримання сирої нафти через проблеми з судноплавством.
Аналітики вважають, що такі атаки можуть становити «серйозну загрозу» для здатності Кремля продовжувати експорт нафти — товару, який є основним джерелом експортних доходів і життєво важливим елементом російської економіки. У 2024 році нафтогазовий сектор забезпечував близько 30 відсотків федерального бюджету Росії.
«Це найсерйозніша загроза експорту російської нафти та нафтопродуктів з початку війни. Продуманість, масштаб, спрямованість атак, а також їхній час і точність виконання — усе це разом створило ефект, якого я особисто не можу пригадати за більше ніж чотири роки війни», — заявив енергетичний аналітик Борис Аронштейн
Частково успіх останніх ударів пов’язаний з їхньою наполегливістю, зазначив Ісаак Леві, аналітик Центру досліджень енергетики та чистого повітря (CREA).
«Поки Росія намагалася відновлювати пошкоджені нафтопереробні заводи протягом кількох тижнів, Україна своєю кампанією ударів безпілотниками навмисно уповільнювала терміни цього відновлення», — пояснив він
При цьому темпи атак не зменшуються. У ніч на суботу українські сили завдали удару по нафтопереробному заводу «Славнефть-ЯНОС» у центральному російському місті Ярославлі. Це один із п’яти найбільших нафтопереробних заводів країни з обсягом виробництва понад 15 мільйонів тонн на рік.
Крім того, українська ракета власного виробництва «Фламінго» була застосована для удару по заводу з виробництва вибухових речовин у Самарській області. За даними України, цей завод щорічно виробляє понад 30 000 тонн вибухових речовин військового призначення.
Кілька днів тому стало відомо, що один із найбільших нафтопереробних заводів Росії — «Киришинефтеоргсинтез» — зупинив роботу після атак українських дронів.
Також Reuters повідомляв, що через атаки українських безпілотників, порушення роботи трубопроводу «Дружба» та затримання танкерів Росія втратила не менше 40% експортних потужностей з видобутку нафти.
Основні наслідки для російського експорту нафти
Це найсерйозніша криза постачання нафти в сучасній історії Росії (як другого за величиною експортера нафти у світі). Проблеми торкнулися ключових західних портів: Балтійські (Усть-Луга та Приморськ) і навіть Чорноморський порт Новоросійськ працює нижче потужності.
Вплив на нафтопереробні заводи
Закриття терміналу в Усть-Лузі після атак поставило під загрозу роботу чотирьох великих НПЗ у європейській частині Росії:
- Кириші (Киришинефтеоргсинтез)
- Ярославль
- Москва
- Рязань
Ці заводи разом переробляють близько 400 000 барелів нафти на добу. Через обмеження в судноплавстві та логістиці вони можуть бути змушені суттєво скоротити обсяги переробки сирої нафти. Деякі заводи вже зупинили роботу або працюють на мінімальних потужностях.
Наприклад, після ударів зупинився один із найбільших заводів — «Киришинефтеоргсинтез». Удар по заводу «Славнефть-ЯНОС» у Ярославлі (потужність понад 15 млн тонн на рік) також посилює ці проблеми.
Фінансовий та бюджетний вплив
Нафтогазовий сектор у 2024 році забезпечував близько 30% федерального бюджету Росії. Нафта залишається головним експортним товаром і основним джерелом «нафтодоларів», які Кремль використовує для фінансування війни.
Удари прийшли в дуже невигідний для Росії момент: ціни на нафту перевищили 100 доларів за барель через конфлікт з Іраном. Росія планувала отримати додаткові мільярди від зростання цін і послаблення санкцій, але українські атаки зруйнували цю можливість.
Аналітик CREA Ісаак Леві пояснив, що постійні удари дронами спеціально затримують терміни відновлення, яке Росія зазвичай проводила за кілька тижнів.
Додаткові наслідки
- Зниження експорту нафтопродуктів (мазут, бензин тощо) через пошкодження портів, через які проходить значна частина експорту (Усть-Луга — близько 18 млн тонн мазуту щорічно).
- Можливе зростання внутрішніх цін на пальне в Росії та необхідність обмеження експорту нафтопродуктів для забезпечення власних потреб.
- Загальне уповільнення надходжень до бюджету, що ускладнює фінансування військових витрат.
Загалом, ці удари створюють серйозну загрозу для економічної стабільності Росії, оскільки підривають її головне джерело доходів саме тоді, коли з’явилася можливість отримати рекордні прибутки.
Ще новини України і світу: Удари по пологовому, об’єктах критичної інфраструктури, є загиблі, серед поранених дитина: нічна повітряна атака 28 березня – все, що відомо (фото, відео)
