Комбат Ширшин пояснив свою зроблену нещодавно резонансну заяву про операцію на Курщині і невиправдані втрати щодо особового складу серед бійців ЗСУ. Військовий оприлюднив сьогодні ще один допис, у якому подякував всім, хто його підтримав, та зробив уточнення.
Про це інформують “Новини України – НСН“.
Друзі, всім безмежно вдячний за підтримку! Не очікував на такий резонанс, але, мабуть, запит на вирішення цих проблем величезний, – написав Ширшин
Він розповів, що, виконуючи завдання на Курщині та українсько-російському кордоні, зіштовхнувся з задачами, які, за усіма ознаками, були приречені на провал та наражали особовий склад на високу імовірність невиправданих втрат.
Це сталось неодноразово, без урахування попереднього трагічного досвіду. З боку батальйону і рот вживалися всі можливі заходи для недопущення цих втрат, – каже військовий
Він запевняє, що перед тим, як вийти з публічним повідомленням, неоднаразово робив офіційні та неофіційні звернення щодо доцільності виконання задач з пропозиціями на різних рівнях командування. Майже всі звернення були проігноровані (крім одного, завдяки командиру 117 бригади).
Через відсутність належного реагування, написав допис з простою метою: необхідно змінити підходи в управлінні та адекватно оцінювати свої можливості. Ніколи не вимагав відставки Головкома чи ще якоїсь окремої персоналії з управління військами, бо проблеми в нас системні, а не просто завʼязані на одній людині. Але у відповідь чомусь отримав звинувачення, наклепи на мене та заклики “підтримати Головкома ЗСУ” і “не виносити сміття з хати” від лояльних до “військової еліти” осіб та підрозділів, – зазначив Ширшин
Він наголошує, що також ніколи не казав, що треба припинити воювати. Ширшин вважає якраз навпаки: рахуються тільки з сильними і фізично нищити ворога необхідно. І крім оборони, ми маємо наступати, бо інакше війни не виграються.
Саме тому я підтримував Курську операцію і її реалізацію на перших етапах, – зазначив комбат
Він додав, що ніколи жодним чином не прагнув нагород, тим більше не вислуговувався заради них. Не добивався звань чи посад. Лише виконував свою роботу на тому місці, де був, чесно і сумлінно, наскільки цього дозволяли мої знання та навички.
Мій батальйон завжди був на складних ділянках. Ніколи не нили. Зціпивши зуби працювали попри всі проблеми і труднощі. Нашу роботу і результати неодноразово висвітлювали ЗМІ, президент в своїх зверненнях, тощо. Моя відважна піхота вигризала нашу українську землю, вибиваючи ворога, тримала оборону в оточенні до останнього подиху з словами: “Хлопці! Мені було за честь з вами воювати!”, мої хоробрі екіпажі – найкращі – заїжджали в тил під*рам, знищували танки і броню, отримували поранення, підривалися, вставали в стрій і повторювали, мінометники на позиціях стримували під*рів, які заїхали в наш тил, паралельно прикриваючи піхоту на передньому краю. Сапери, мінуючи дорогу під носом у ворога, зробили найбільше роботи на Донбасі. Гранатометники, птв, кулеметники, медпункт, розвідка, тил — кожен був долучений як по своїм напрямкам, так і в якості піхоти. Несли втрати, оплакували побратимів, збирали волю в кулак і мстилися. Як би складно не було, мої бійці ризикували і виконували накази, – пише Ширшин
Але останні кілька місяців у мене складається враження, що нас просто намагаються стерти. Життями людей розпоряджаються наче зайвими грошима на гулянках. Співмірність втрат і результату вказує на низький рівень ефективності, – додав офіцер
Саме це, за його словами, і неможливість визначеним порядком, достукатись до командування щодо збереження боєздатності його підрозділу і життя його людей спонукало комбата висвітлити проблему публічно.
Також, попри мою заяву, ніхто з моїх бійців не знявся, не залишив позиції, а продовжують виконувати нові завдання поки ще під моїм управлінням. На сьогоднішній день вже є спроби комунікації від ГШ, сподіваюся на конструктивну розмову, випрацювання конкретного робочого рішення, а не просто замилювання очей, щоб уникнути в майбутньому подібних ситуацій, – написав Олександр Ширшин
Комбат Ширшин – що про нього відомо
Нагадаємо, раніше командир 1-го механізованого батальйону 47-ї окремої механізованої бригади “Магура” Збройних сил Олександр Ширшин оголосив про відставку і звинуватив начальство у “дебільних задачах”.
30-річний Олександр Ширшин (позивний “Геній”) – відомий офіцер ЗСУ. Він нерідко дає інтерв’ю, викладає думки в соцмережах і спілкується зі ЗМІ про стан справ у війську.
Народився у Миколаєві, але потім тривалий час жив в Криму.
З 2010 до 2014 навчався в Севастопольському національному університеті ядерної енергетики та промисловості. Займався боксом, був кандидатом в майстри спорту.
Коли на початку 2014 Росія анексувала Крим, хлопець перевівся до Одеси і закінчив там військову кафедру. Згодом виграв грант та перевівся в Bialystok University of Technology у Польщі, де у 2016 році захистив польською диплом магістра.
Олександр з 2017 по 2019 роки навчався в Українському католицькому університеті, де отримав диплом магістра за програмою “Управління неприбутковими організаціями”.
Працював у громадських організаціях “Сильні громади” та “ЮЕЙ Груп”, які займалися волонтерськими проєктами у прифронтових містах Донеччини.
З 2019 по 2020 роки Ширшин працював керівником програми “Суспільний розвиток” осередку Української академії лідерства в Чернівцях.
З кінця 2020 і до лютого 2022 року жив з родиною у Тернополі, де працював у фірмі з виробництва побутової техніки.
За декілька місяців до повномасштабного вторгнення, на той момент 27-річний Ширшин добровільно підписав контракт на службу до 80-ї окремої десантно-штурмової бригади. Після початку війни був оператором БПЛА і командував взводом. Воював на Півдні, а потім на Луганщині біля Золотого, де отримав поранення.
Нагороджений орденом “За мужність” III ступеня та орденом Богдана Хмельницького III ступеня.
Брав участь в контрнаступі ЗСУ восени 2022 року, зокрема в операції зі звільнення Ізюму на Харківщині.
В січні 2023 року відомий американський письменник і історик Тимоті Снайдер виклав у своїх соцмережах фото Олександра, який лежить на землі в окопі, читаючи книжку Снайдера “The Road to Unfreedom” (“Шлях до несвободи”).
На початку 2023 року Олександр перевівся до новосформованої 47-ї бригади “Магура”.
В складі “Магури” офіцер з позивним “Геній” влітку 2023 року як командир роти брав участь в українському контрнаступі в Запорізькій області, який закінчився невдачею. Попри те, що українські бійці у важких боях, змогли подолати першу лінію російської оборони і звільнити декілька сіл, ЗСУ зазнали значних втрат техніки і особового складу та у підсумку не змогли проломити захист росіян.
Олександр Ширшин й надалі спілкувався зі ЗМІ, коментуючи критично ситуацію на фронті і стан справ в армії.
В липні 2024 року вже дозволив собі публічну критику на адресу командування. В коментарі Hromadske він заявив про критичну ситуацію, яка склалася після падіння Авдіївки. Зокрема, розповів, що біля села Прогрес його батальйон майже потрапив в оточення через помилки командування.
“Через те, що наші генерали “ні кроку назад, стоїмо до останнього солдата”, на жаль, ми зазнали певних втрат, яких можна було б уникнути й мати результат кращий на сьогодні, ніж ми маємо”, – заявив він
Після Покровського напрямку підрозділ під керівництвом Ширшина перекинули на Курській напрямок, де наприкінці літа – на початку осені 2024 року українцям вдалося пробити російську оборону і захопити плацдарм на ворожій території.
Однак армія РФ до весни цього року змогла, зокрема через залучення північнокорейських військових, майже повністю вибити ЗСУ зі своєї території. Ширшин розповідав про складну ситуацію на цьому напрямку ще в січні 2025 року, коментуючи стан справ для The New York Times.
В своєму пості від 16 травня комбат не вказує, де зараз воює його підрозділ. Однак в соцмережах бригади “Магура” вказано, що вона досі біля кордону Сумської і Курської областей.
Ще новини України: Трилер на Запорізькому фронті: захисники відбили побратимів із полону окупантів прямо на полі бою (відео)
