Постать дня: Григорій Кохан — людина, яка за своє життя встигла побачити кілька епох українського кіно, пережити гучний успіх, державне визнання, кризу кінематографа і майже повне зникнення галузі, якій віддала десятиліття праці. Його стрічки давно стали частиною історії, але й сьогодні вони допомагають зрозуміти час, у який жили їхні герої та творці.
23 червня 1931 року в селі Бортків поблизу Золочева народився хлопчик із багатодітної селянської родини. Він був наймолодшим із п’ятьох дітей і ще в шкільні роки захопився театром. Майбутній режисер не просто грав у виставах, а й намагався самостійно їх ставити. Тоді він ще не знав, що одного дня його ім’я буде стояти поруч із найвідомішими діячами українського кіно.
Постать дня: Григорій Кохан і шлях до великого кіно
Після школи Григорій Кохан мріяв вступити до театрального інституту в Києві. Проте родина не могла забезпечити навчання в столиці. Довелося обрати інший шлях — Львівський поліграфічний інститут.
Після отримання диплома молодий спеціаліст поїхав працювати до Єревана, де став головним художнім редактором видавництва «Вірменвидав». Кажуть, що за кілька місяців він настільки опанував вірменську мову, що міг вільно нею спілкуватися. Однак мрія про кінематограф не відпускала.
У середині 1960-х Кохан вирушив до Москви навчатися режисурі. Його викладачами стали легендарні Лев Кулешов та Олександра Хохлова — люди, чиї імена назавжди залишилися в історії світового кіно. Після навчання він повернувся до України і почав працювати на Київській студії науково-популярних фільмів.
Саме там народилися його перші помітні роботи — «Кам’яний живопис» та «Сотвори своє сонце» про геніальну українську художницю Марію Примаченко. Ці фільми привернули увагу письменника Михайла Стельмаха, який запропонував молодому режисеру екранізувати роман «Хліб і сіль».
Григорій Кохан
Так для Григорія Кохана розпочалася велика історія в українському кіно.
Режисер, який не любив ходити второваними стежками
Багато режисерів знаходять успішний стиль і залишаються в ньому до кінця кар’єри. Кохан був іншим. Він постійно змінювався і шукав нові форми.
Після поетичного кіно прийшли масштабні телевізійні проєкти. Найвідомішим серед них став серіал «Народжена революцією», який розповідав історію радянської міліції. Сьогодні цей проєкт сприймається неоднозначно через його ідеологічну складову, але тоді він став справжньою подією.
Робота над серіалом тривала майже п’ять років. У результаті режисер отримав Державну премію СРСР і став другим українським кіномитцем після Олександра Довженка, якого удостоїли такої відзнаки.
Втім, найбільше Григорія Кохана приваблювали великі історії. Саме тому на початку 1980-х він взявся за історичний епос «Ярослав Мудрий». Для українського кінематографа того часу це був надзвичайно амбітний проєкт, який вимагав великих ресурсів та сміливих творчих рішень.
Епізод фільму «Циганка Аза»
Від «Ярослава Мудрого» до «Страчених світанків»
Після успіху історичної стрічки з’явилися інші відомі роботи — «Циганка Аза», «Кармелюк», «Стамбульський транзит» та «Бухта смерті».
Особливе місце в творчості режисера посідає фільм «Страчені світанки», створений у середині 1990-х років. Картина розповідала про повоєнну Галичину — землю, де минули дитячі роки самого Кохана. У той час далеко не кожен режисер наважувався звертатися до складних сторінок української історії, пов’язаних із діяльністю УПА та післявоєнними подіями на заході України.
Можливо, саме тому цей фільм залишився одним із найособистіших у його творчій біографії.
Коли кіно стало розкішшю
Наприкінці 1990-х Григорій Кохан зняв фільм «Тупик». Назва виявилася символічною не лише для сюжету стрічки, а й для стану всього українського кіно того часу.
Державне фінансування скорочувалося, студії втрачали можливості працювати, а нові проєкти запускалися дедалі рідше. Попри поважний вік, режисер не збирався завершувати кар’єру. Він шукав кошти, працював над новими задумами та сподівався повернутися на знімальний майданчик.
Проте доля розпорядилася інакше.
Нових стрічок уже не з’явилося.
Остання партія
Ті, хто знав режисера особисто, згадували не лише його фільми. Григорій Кохан був пристрасним шахістом і справжнім інтелігентом старої школи. Він любив складні комбінації, несподівані рішення та красиву гру.
У цьому він був схожий і на самого себе як режисера. Упродовж життя Кохан постійно змінював жанри, ризикував і шукав нові шляхи там, де інші воліли діяти за перевіреною схемою.
На початку січня 2014 року друзі домовилися про чергову шахову партію. Але вона так і не відбулася.
У ніч на 3 січня Григорій Кохан тихо пішов із життя.
Його фільми залишилися.
І, можливо, саме тому вони пережили свою епоху.
Григорій Кохан працює
Вам також буде цікаво: Постать дня: Болеслав Яворський – учитель українських композиторів, який випередив свій час
Наш Telegram: https://t.me/nns_news
