Євген Петрушевич — одна з найважливіших постатей українського державотворення початку ХХ століття. Політик, правник і президент Західноукраїнської Народної Республіки присвятив життя боротьбі за права українців та створення власної держави.
3 червня виповнюється 162 роки від дня народження діяча, який очолив ЗУНР у вирішальний момент її історії та став символом прагнення українців Галичини до незалежності.
Дитинство, освіта та формування майбутнього політика
Майбутній президент ЗУНР народився 3 червня 1863 року в Буську на Львівщині в родині греко-католицького священника Омеляна Петрушевича. Атмосфера родини сприяла формуванню національної свідомості та зацікавлення громадським життям.
Навчався в Академічній гімназії у Львові, а згодом закінчив юридичний факультет Львівського університету. У 1891 році здобув ступінь доктора права та розпочав успішну адвокатську практику.
Паралельно активно займався громадською діяльністю, поступово здобуваючи авторитет серед українців Галичини.
Політична діяльність і боротьба за права українців
На початку ХХ століття Петрушевич став одним із провідних українських політиків у Австро-Угорщині. Він був депутатом Галицького сейму та представляв українців у парламенті у Відні.
Свою діяльність присвячував захисту прав українського населення, розвитку національного руху та розширенню політичних можливостей для українців.
Завдяки принциповості, професійності та політичному досвіду він став одним із найавторитетніших діячів свого часу.
Євген Петрушевич (в центрі) із галицькими урядовцями та військовими. Кам’янець-Подільский, 1919 рік
На чолі Західноукраїнської Народної Республіки
Після розпаду Австро-Угорської імперії восени 1918 року українці Галичини розпочали створення власної держави. Петрушевич очолив Українську Національну Раду, яка стала найвищим представницьким органом новоствореної Західноукраїнської Народної Республіки.
У найскладніший період українсько-польської війни він отримав надзвичайні повноваження для керівництва державою та дипломатичної боротьби за міжнародне визнання ЗУНР.
Саме в цей час його ім’я стало символом західноукраїнської державності та прагнення українців до самостійного політичного життя.
Роль в Акті Злуки
Важливою сторінкою біографії політика стала участь у процесі об’єднання українських земель.
22 січня 1919 року було проголошено Акт Злуки УНР і ЗУНР. Ця подія стала символом прагнення українського народу жити в єдиній державі.
Попри подальші складні політичні обставини, ідея соборності України залишилася одним із головних принципів його діяльності.
Життя в еміграції
Після поразки визвольних змагань державний діяч опинився за кордоном. Він проживав у Відні та Берліні, де продовжував дипломатичну роботу та намагався привернути увагу європейських політиків до українського питання.
Помер 29 серпня 1940 року в Берліні. У 2002 році його останки перепоховали на Личаківському цвинтарі у Львові.
Сторінка дипломатичного паспорта громадянина ЗУНР Євгена Петрушевича, 1921 рік. Євген Петрушевич (1863–1940) – президент і уповноважений диктатор (верховний військово-політичний зверхник під час війни) Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР)
Цікаві факти
- Народився 3 червня 1863 року в Буську.
- Був доктором права та успішним адвокатом.
- Очолював Українську Національну Раду.
- Став президентом Західноукраїнської Народної Республіки.
- Виступав за об’єднання українських земель.
- Після втрати державності продовжував дипломатичну боротьбу в еміграції.
Спадщина президента ЗУНР
Історики вважають Петрушевича одним із найвизначніших українських політичних діячів початку ХХ століття. Його діяльність стала важливою частиною боротьби за незалежність та соборність України.
Сьогодні ім’я Євгена Петрушевича залишається серед тих, хто закладав основи української державності та відстоював право українського народу на власну державу.
Вам також буде цікаво: Постать дня: Едуард Кірич — творець легендарних козаків і Врунгеля
Наш телеграм: https://t.me/nns_news
