16 липня народилася Ада Роговцева — акторка, без якої неможливо уявити український театр і кінематограф. Але сьогодні її знають не лише як народну артистку, а й як людину, яка у найважчі для країни роки не залишилася осторонь. Вона обрала бути поруч із тими, хто захищає Україну, і стала моральним авторитетом для мільйонів українців.
Є митці, яких пам’ятають за ролями. Є люди, яких поважають за громадянську позицію. Ада Роговцева поєднала у собі обидва ці покликання. Вона давно стала легендою української культури, але справжнім символом незламності її зробили не державні нагороди, а особистий вибір — залишитися зі своїм народом тоді, коли Україні було найважче.
Від журналістики до великої сцени
Майбутня акторка народилася 16 липня 1937 року в Глухові на Сумщині. У дитинстві мріяла працювати журналісткою, писала вірші, любила літературу і навіть не думала, що її життя буде пов’язане з театром. Долю змінила випадкова порада друзів — вступити до Київського театрального інституту імені Івана Карпенка-Карого.
Ада Роговцева
Після завершення навчання молоду випускницю запросили до Театру імені Лесі Українки в Києві. Її талант проявився настільки яскраво, що вже у двадцять три роки вона стала заслуженою артисткою УРСР — випадок майже безпрецедентний для того часу.
Саме театр став її другим домом майже на чотири десятиліття.
Роль, яка стала легендою
У творчій біографії Ади Роговцевої понад півтори сотні театральних і кінематографічних робіт. Проте особливе місце посідає вистава «Варшавська мелодія», де вона виконувала роль Гелени Модлевської.
Цю постановку акторка зіграла понад 700 разів — рекорд, який досі викликає захоплення театральних критиків. Глядачі поверталися знову і знову, адже кожна вистава була неповторною.
Не менш знаковими стали ролі у фільмах «Салют, Маріє!», «Приборкання вогню», «Вічний поклик», «Осіння історія», які зробили її однією з найвідоміших акторок Радянського Союзу.
Ада Роговцева у ролі Марії Ткачової у фільмі «Салют, Маріє!» (1970)
Втім, популярність ніколи не стала для неї самоціллю.
Найважча роль — життя
Особисте життя Ади Роговцевої було сповнене не лише творчих тріумфів.
Разом із чоловіком — видатним актором і режисером Костянтином Степанковим — вони прожили сорок шість років. Після його смерті акторка написала книгу «Мій Костя», яка стала не просто спогадами, а щирою історією великого кохання.
Ще важчим ударом стала смерть єдиного сина Костянтина у 2012 році після тяжкої хвороби.
Багато хто думав, що після таких втрат вона залишить сцену. Але сталося навпаки — театр допоміг їй жити далі. Пізніше свої переживання вона довірила книзі «Свідоцтво про життя», де відверто написала про біль, пам’ять і силу людини не втрачати віру.
Вона поїхала туди, куди боялися їхати інші
Після початку російської агресії у 2014 році Ада Роговцева не обмежилася заявами чи співчуттям.
Вона почала їздити до українських військових на Донбас, виступала перед бійцями просто на передовій, відвідувала шпиталі, організовувала благодійні концерти, збирала кошти на лікування поранених і постійно нагадувала суспільству про тих, хто захищає державу.
Про свої поїздки вона говорила просто:
«Там наші діти».
Ці слова стали своєрідним девізом її волонтерської діяльності.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії акторка залишилася такою ж принциповою. Вона продовжує виходити на сцену, збирати кошти для українських захисників і наголошує, що справжнім подарунком для неї буде лише перемога України.
Ада Роговцева
«Не смійте торгувати нами!»
Ада Роговцева ніколи не боялася відкрито висловлювати свою позицію.
Саме їй належать слова, які стали символом незламності:
«Ніяких переговорів з цим ворогом бути не може. Не смійте торгувати нами!»
Ще раніше вона заявила:
«Ні за які гроші я не відмовлюся від своєї позиції. Я підтримую свою Батьківщину перед агресією колосального монстра.»
Через свою проукраїнську позицію Росія оголосила її персоною нон ґрата, а після підтримки українських військових навіть відкривала проти неї кримінальне провадження. Для самої акторки це стало лише підтвердженням того, що вона робить правильний вибір.
Авторитет, який не потребує посад
З початку війни на сході Ада Миколаївна підтримує українських захисників
За десятиліття творчості Ада Роговцева отримала десятки престижних нагород. Вона — Герой України, народна артистка України та СРСР, лауреатка Національної премії імені Тараса Шевченка, володарка кількох театральних премій «Київська пектораль» та багатьох інших відзнак.
Однак найбільшою її нагородою стала довіра людей.
Кінознавець Сергій Тримбач дуже влучно сказав про неї:
«Ада Роговцева належить до митців, які не просто образи дарують нам, а й світогляд. Вона справжня Зірка — нею не тільки захоплюються, за нею йдуть.»
Сьогодні ці слова звучать навіть сильніше, ніж багато років тому.
Спадщина, яка продовжує жити
Ада Роговцева
Попри поважний вік, Ада Роговцева не полишає сцену. Вона грає у виставах, зустрічається з глядачами, підтримує благодійні проєкти, викладає, пише книги і залишається прикладом того, як талант може поєднуватися з людською гідністю.
Її історія — це не лише історія великої акторки. Це історія людини, яка довела: справжній митець має не тільки талант, а й совість. І саме тому Ада Роговцева давно стала не просто легендою українського театру — вона стала одним із моральних символів сучасної України.
Читайте також: у рубриці «Постать дня» ми розповідаємо про українців і українок, які своїми ідеями, талантом і мужністю змінювали історію та залишили вагомий слід у розвитку України й світу.
Наш цікавий телеграм: https://t.me/nns_news
