Правнук єдиного учасника боїв під Крутами, який дожив до Незалежності України, загинув у війні з Росією. Матвій Данилюк помер у віці 102 роки. А його правнук прожив втричі коротше життя, яке обірвала країна-агресорка…
Про двох Героїв нагадала сьогодні поліція, адже Володимир Іщук був співробітником міліції і поліг під Іловайськом у 2014 році. Його прадіду пощастило вціліти у далекому 1918-му і прожити довжелезне життя….
Правнук єдиного учасника боїв під Крутами, який дожив до Незалежності України, загинув у війні з Росією
26 серпня 2014 року під Іловайськом загинув доброволець роти «Світязь», рядовий міліції Володимир Іщук.
Він став продовжувачем героїчного шляху свого прадіда — Матвія Данилюка, вояка Армії УНР, учасника бою під Крутами, єдиного оборонця, який дожив до Незалежності України.
Два імені. Два покоління. Дві війни. Але одна боротьба — за свободу України. 1918-й — юнак у Крутах. 2014-й — доброволець під Іловайськом. Їх єднала непохитна любов до України. Це символ незламності та тяглості нашої нації, – кажуть у поліції
Історія прадіда. Матвій Андрійович Данилюк
Матвій Андрійович Данилюк народився в 1892 році, а помер у 1994. Місце народження і місце смерті у нього співпадають – це село Ватинець, Горохівський район, Волинська область.
Він — воїн Армії УНР, учасник бою під Крутами. Став останнім ветераном Армії УНР та учасником бою під Крутами, що прожив найдовше та помер 1994 року на 103 році свого життя. Матвій Данилюк — єдиний учасник бою під Крутами, що дочекався незалежності України.
Молодий Матвій Данилюк брав участь у бою під Крутами в складі Київської Юнацької Школи ім. Богдана Хмельницького, в котрій навчався юнкером.
Йому пощастило не тільки вижити в бою, а й пережити радянську репресивну м’ясорубку…
До проголошення Незалежності України ніхто у селі та в родині Матвія Данилюка не знав про його участь у бою під Крутами.
Герой відкрив свою таємницю лише1993-го року. Односельці переповідають, що дід Матвій покликав до себе сина, і сказав, що має йому щось сказати та показати. Він попросив розпороти подушку і дістав звідти український прапор.
Що цікаво! Дід Матвій ніколи не говорив “Добрий день”, а лише: “Слава Україні!” Спочатку, коли Україна не була вільною, усі вважали його диваком, а згодом зрозуміли значимість цих слів, які він проніс через усе життя, – розповіла директорка місцевої школи Світлана Куліш
Багато років Матвій Андрійович проживав із дружиною Мариною, яка померла на 101-му році життя. Мав трьох синів, усі воювали у Другу світову.
В останні роки життя Матвія Данилюка доглядав син. Хата, в якій вони проживали у селі збереглася, а ось нащадків живих не має.
Чоловік похований у рідному селі. За могилою героя Крут доглядають школярі та сусіди
Історія правнука. Володимир Степанович Іщук
Володимир Степанович Іщук народився 14 серпня 1984 року у селі Бубнів, Волинська область. А помер 26 серпня 2014 року у місті Іловайськ, Донецька область.
Він – український вояк, рядовий роти патрульної служби міліції особливого призначення «Світязь» УМВС України в Волинській області, учасник війни на сході України. Загинув у боях за Іловайськ.
Мама сама виховувала трьох дітей — чоловік загинув у віці 35 років.
Після закінчення загальноосвітньої школи в селі Підгайці Володимир з 2002 по 2004 рік служив у Збройних силах України.
Проживав з родиною в селі Підгайці. Під час подій на Майдані разом з хлопцями виставляв біля Луцька блокпости. Коли був штурм прокуратури, брав у ньому участь. Потім їздили на навчання в Сокиричі.
У серпні 2014 зголосився піти на війну добровольцем.
Розповідають, що напередодні виїзду на Донбас Володимир всіх обдзвонив, з усіма переговорив…
Загинув 26 серпня під час ворожого артилерійського обстрілу міста Іловайськ, де добровольці перебували тиждень в оточенні та під постійними ударами ворога утримували позиції. Зазнав важких поранень. Вчасно евакуювати не було змоги. Захисник помер від поранень.
Вдома залишилися дружина Наталія, син Станіслав 2011 р.н. та донька Ганя 2014 р.н., мама та сестра Валентина. Похований 2 вересня 2014 року в селі Підгайці Луцького району.
Портрет Володимира Іщука розміщений на меморіалі «Стіна пам’яті полеглих за Україну» у Києві.
Володимир – Почесний громадянин Волині (посмертно).
Має Орден «За мужність» III ступеня (29 вересня 2014, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.
А також «Іловайський Хрест» (посмертно).
Вічна пам’ять Героям!
Можливо, вам також буде цікаво: Сьогодні український прапор пролетів над Дніпром на окупований лівий берег (відео)