Щоб розсіяти морок, вистачає одного променя світла… В Україні здійснили диво, врятувавши Захисника з мінімальними шансами на виживання… Це вдалося зробити спільними зусиллями лікарів, волонтерів, благодійників, небайдужих людей, які жертвували свої кошти. А також дружини, яка не відходила від коханого ні на крок.
Про цей неймовірний випадок розповіла волонтерка Тата Кеплер, передають «Новини України – НСН».
Жінка оприлюднила фото ветерана зараз. І розповіла його історію…
Як зараз пам’ятаю: це був січень. Аня розбирала запити і раптом побілішала. Вона повернула до мене екран телефону, на якому була світлина з операційного столу. Ми багато чого бачили, але такого, напевне, ще ні. Там було половина людини не те, щоб без ніг, там не було навіть сідниць. В цьому «мєсєві» з крові і пошматованих мʼязів було дуже важко зрозуміти, що там взагалі вціліле, – пригадала Тата Кеплер
«Феофанія», де знаходився поранений Захисник, просила антибіотиків для нього…
Шансів на порятунок майже не було. Але була надія на те, що вдасться продовжити життя хоча б на декілька днів, аби рідні встигли побачити свого Героя… Антибіотики було придбано і передано лікарні.
Пройшов місяць. Потім другий. Потім третій. А ми все купували і купували, ліки і якісь складні розхідники. Через півроку нам подзвонив Марцінів і сказав – дівчата, дякуємо вам дуже, ви врятували йому життя. Тоді, вперше за довгий час ми плакали від радості. Та де там ми, то все лікарі! – каже волонтерка
Тата Кеплер
Вона розповіла, що благодійники не бачили в очі цього пораненого і не були знайомі з його родиною. Просто методично закривали всі запити на нього.
Близько 2 мільйонів гривень за той час пішло на антибіотики і витратні матеріали.
Чотири відділення «Феофанії» боролись за життя Захисника довгі місяці.
В Україні здійснили диво
Якщо простою мовою пояснити, то грубо кажучи – вони зібрали йому мʼязи. ЗІБРАЛИ МʼЯЗИ, сформували сідничний мʼяз, сформували культі, вичистили всю рану (розміром, буквально, в половину тіла), при тому не зробивши з нього фармацевтичного наркомана, – каже Тата Кеплер
111 днів поранений провів в реанімації, довгі місяці лікування, лежання на животі і щоденних перевʼязок. Шанси на те, що він сяде, були дуже маленькі, але лікарі зробили щось за межами людських можливостей.
Весь цей час від Сашка (так звуть Героя) ні на хвилину не відходила його дружина Юлія.
У них є донька. Вони просто дивовижна родина, яка надихає жити. Коли я побачила Сашка вперше – він був похмурим, худим, з постійними ранами, лежав виключно на животі. А потім, Сашка сів. А потім Сашко захотів встати і піти, – розповідає волонтерка
Родина шукала того, хто візьметься протезувати Олександра. І знайшла.
А Тата Кеплер знайшла донора, який оплатив протезування в Америці.
Через три місяці він повернеться на своїх двох. В нього будуть і ноги, і коліна. Донці 4, і вона принесла татові свою скарбничку «на нові ноги» і пообіцяла, що поки вони там, вона ще на кросівки збере…– розповіла волонтерка
Також вона розповіла, що в Сашка прилетіло, коли він їхав за пораненими побратимами.
Я дякую Сашкові за хоробрість і за захист. Я дякую Юлі (у тебе треба вчитися любові і підтримці). Я дякую клінічній лікарні Феофанія (ви ж знаєте, я для вас будь-яку зірку з неба дістану за те, як ви лікуєте наших військових). Я дякую моїй Анюті, нашому донору, і всім вам за те, що ви продовжуєте нас підтримувати. Щоб розсіяти морок, вистачає одного променя світла, – написала Тата Кеплер
Ще новини України: У Дніпрі відкрили другий в Україні Центр Superhumans – його відвідала Олена Зеленська
