Ярослав Стецько ще був живий, коли світ почав читати… його некролог.
Навесні 1986 року українська еміграція була шокована повідомленням про смерть одного з найвідоміших діячів визвольного руху. Некролог з’явився не випадково. Як свідчать розсекречені документи, це була спецоперація КДБ під кодовою назвою «Некро». Радянські спецслужби сподівалися, що психологічний удар остаточно зламає здоров’я людини, яку вони переслідували понад сорок років. За кілька місяців Ярослав Стецько справді помер.
5 липня ми згадуємо Ярослава Стецька саме тому, що цього дня 1986 року завершився життєвий шлях одного з найвідоміших борців за незалежність України. Людини, яка проголосила українську державність у 1941 році, пережила нацистський концтабір і до останніх днів залишалася одним із головних ворогів радянської імперії.
Родина Семена Стецька: син Омелян, дружина Теодозія, Ярослав, отець Семен
Ярослав Стецько ще у юності обрав боротьбу за Україну
Ярослав Стецько народився 19 січня 1912 року в Тернополі у родині священника. Коли хлопцеві було лише одинадцять років, помер батько. Попри це він блискуче закінчив Тернопільську гімназію, навчався у Львівському університеті та Краківському університеті. Ще гімназистом вступив до підпільної організації української молоді, а згодом став членом Української військової організації та Організації українських націоналістів.
Стецько серед друзів-гімназистів (1927)
За участь у визвольному русі польська влада тричі заарештовувала молодого націоналіста. Під час одного зі слідств його понад 200 годин не дозволяли спати, намагаючись зламати психологічно. Потім був суд і п’ятирічний вирок. Але навіть після звільнення він повернувся до боротьби.
Ярослав Стецько, гімназист
Ярослав Стецько очолив уряд незалежної України, яка проіснувала лише кілька днів
У 1940 році Ярослав Стецько став найближчим соратником Степана Бандери. Уже 30 червня 1941 року у Львові було проголошено Акт відновлення Української Держави, а самого Стецька обрали головою Українського Державного Правління. Та незалежна Україна не входила до планів нацистської Німеччини.
Вже за кілька днів Стецька заарештували. Від нього вимагали відкликати Акт проголошення державності, але він категорично відмовився. За це його відправили до концтабору Заксенгаузен, у спеціальний блок «Целленбау», де утримували найнебезпечніших політичних в’язнів Третього рейху. Понад три роки він провів за колючим дротом. Вийшов звідти важко хворим, але своїх переконань так і не зрікся.
Ярослав Стецько та Слава Стецько
Ярослав Стецько після війни став одним із головних противників Кремля
Після завершення Другої світової війни Ярослав Стецько оселився у Мюнхені. Саме звідти він очолив революційну Організацію українських націоналістів та Антибільшовицький блок народів — міжнародну організацію, яка об’єднувала представників поневолених Москвою держав.
Він зустрічався з президентами США Річардом Ніксоном і Рональдом Рейганом, президентом Франції Шарлем де Голлем, канцлером Західної Німеччини Конрадом Аденауером, переконуючи світ, що Радянський Союз не є вічним. Ще тоді Стецько говорив те, що багатьом здавалося фантастикою: імперія розпадеться, а Україна стане незалежною.
Ярослав Стецько із братом і сестрою (1936)
Ярослав Стецько був людиною, за якою КДБ полював десятиліттями
Для Кремля він залишався одним із найнебезпечніших українців. Розсекречені архіви свідчать, що КДБ роками стежив за Ярославом Стецьком, впроваджував агентів у його оточення, намагався дискредитувати його серед української еміграції та західних політиків. Після вбивства Степана Бандери радянські спецслужби навіть збирали інформацію про маршрути пересування Стецька, вивчали його спосіб життя та можливість проведення нової спецоперації. Та ліквідувати його так і не вдалося.
Ярослав Стецько і Йосип Кладочний (Варшава, лютий 1941)
Некролог, який став зброєю
У 1986 році КДБ провів одну з найцинічніших психологічних операцій. Спецслужби поширили за кордоном неправдиву інформацію про смерть Ярослава Стецька. Некролог був оформлений так, щоб люди повірили: повідомлення походить із надійних джерел.
Українська еміграція почала телефонувати одне одному, висловлювати співчуття, перевіряти інформацію. Усе це було ретельно спланованою операцією. Згодом у документах КДБ зазначалося, що ця кампанія викликала у Стецька сильне нервове потрясіння та різке погіршення здоров’я.
Через кілька місяців — 5 липня 1986 року — Ярослав Стецько помер у Мюнхені.
Ярослав Стецько а конференції АБН (Тайбей, Тайвань, 1955)
Людина, яка не дочекалася незалежності лише п’ять років
Ярослав Стецько не побачив відновлення незалежності України. До 24 серпня 1991 року він не дожив лише п’ять років. Але саме він був серед тих, хто десятиліттями нагадував світові, що українська держава обов’язково відродиться.
Його не змусили відмовитися від своїх переконань ані польські тюрми, ані нацистський концтабір, ані багаторічне переслідування радянських спецслужб. Можливо, саме тому КДБ так боявся цієї людини, що вирішив написати їй некролог ще за життя.
Ярослав Стецько і Джордж Буш-старший
Вам також буде цікаво: Постать дня. Юрій Дрогобич. Українець, який вчив Європу тоді, коли Америки ще не було на картах
Наш Telegram: https://t.me/nns_news
