Ставлять ще з часів СРСР: лікар розповів про неіснуючий діагноз

Про це розповів лікар-невролог, психіатр вищої категорії Євген Скрипник, пише РБК-Україна, передає НСН.

Коли ставлять такий діагноз

Коли пацієнти приходять до лікаря і скаржаться на загальну слабкість, запаморочення, головні болі, пітливість, серцебиття, неприємні відчуття в області грудей, коливання артеріального тиску, знижений тиск, відчуття тривоги, порушення концентрації уваги і т.д. Лікар направляє людину на обстеження (аналіз крові, обстеження щитовидної залози, ЕКГ і т. п.).

У підсумку після обстежень порушень органів не виявляють і встановлюють вищезазначені діагнози.

Коли почали ставити такі діагнози

Діагнози ВСД і НЦД відсутні в міжнародній класифікації хвороб (МКБ) ці діагнози були введені в СРСР в 50-х роках і на початку 90-х визнані застарілими і не відповідними МКБ.

“Ці діагнози повинні були зникнути, але лікарі і пацієнти так звикли до них, що і сьогодні вони встановлюються!”,зазначає медик.

Які препарати призначають

Після озвучування неіснуючого діагнозу пацієнту призначається купа непотрібних, неефективних ліків, ноотропів, вітамінів, судинних, “травки-муравки” (Кратал і Карвеліс і ін.).

Найбільш за симптоматикою неіснуючі діагнози ВСД або НЦД відповідають соматоформній вегетативній дисфункції F45.3 і лікується психіатрами і психотерапевтами.

Лікарка пояснила, чому корисні звички можуть не допомагати