Провідна неділя, або Радониця цьогоріч припадає на 27 квітня. Це особливий день у році, який має глибокі корені. Протягом століть традиції Провідної неділі в Україні змінювалися. Що робили українці 100 років тому і яке сучасне значення має цей день.
Про це розповідають “Новини України – НСН”
Провідна неділя або Радониця
Історичне походження та традиції
Сенс Радониці залишився незмінним – вшанувати памʼять близьких, які відійшли у вічність.
Провідна неділя припадає на першу неділю після Великодня. Вона символізує завершення поминального тижня. Згідно з народними віруваннями, у цей день душі померлих повертаються на землю, і живі мають нагоду вшанувати їхню пам’ять.
Цей день називали по-різному – Гробки, Могилки, Діди – але суть залишалась одна.
Українці готувалися до Провідної неділі заздалегідь: наводили лад на кладовищах, прикрашали могили квітами, вінками та вишитими рушниками – особливо на Поліссі, Слобожанщині та Волині.
У гуцульських громадах вірили, що душі померлих йдуть до церкви, тому протягом тижня дотримувалися особливих заборон – не прали, не білили хату, не шили, не рубали дров.
У сам день Радониці відбувалися панахиди на цвинтарях. Священники освячували могили та роздавали вірянам артос – великодню паску-оберіг. Її зберігали вдома, клали до труни чи давали недужим.
На могили клали крашанки, коржі, паски, ділилися їжею з нужденними, жебраками чи дітьми. Подекуди вірили, що ці дари – й для птахів, бо душі можуть з’явитися саме в такому образі.
У багатьох регіонах, зокрема на Поділлі, Поліссі, Волині, побутував звичай влаштовувати поминальні трапези просто на кладовищі. Могили накривали скатертинами, викладали великодні страви – коливо, паску, хліб.
Зміни за останні 100 років
З відновленням незалежності України деякі традиції почали відроджуватися. Зокрема, у деяких місцевостях знову проводять поминальні обіди на кладовищах, хоча частіше це відбувається у формі родинних зібрань вдома.
Сучасні тенденції також вплинули на зміну традицій. Наприклад, у містах поминальні обіди на кладовищах стали менш поширеними, а замість традиційних страв на могили приносять цукерки, печиво та фрукти. Також зменшилася кількість обмежень та заборон, яких дотримувалися раніше протягом поминального тижня.
Провідна неділя – заборони і обмеження
Наші предки дотримувалися чималої кількості заборон і обмежень у поминальний тиждень:
- Не співали, не грали на музичних інструментах, не влаштовували гулянь, бо радість може образити душі померлих, які “приходять у гості”.
- Не можна було працювати в полі або на городі. Землю не тривожили, бо “там спочивають душі”.
- Вважалося, що робота з водою або голками “ріже пам’ять” і “ранить душі”. Тому українці 100 років тому не прали та не шили.
- Перед Провідною неділею обов’язково прибирали – і в хаті, і біля могил. Вважалося, що душі “не заходять у брудну хату”.
- Крім того, будь-які конфлікти, лайка чи ворожнеча в цей період вважалися великим гріхом.
Сучасне значення
Провідна неділя залишається важливим днем для багатьох українців. Це час, коли родини збираються разом, щоб вшанувати пам’ять своїх предків, згадати їхні добрі справи та передати ці традиції наступним поколінням.
Цей день нагадує про зв’язок між минулим і теперішнім, про важливість пам’яті та родинних цінностей.
Ще новини України: Оприлюднено розклад 9-денної жалоби через смерть Папи Римського
