Вбиті росією. Петро Шевченко був уродженцем Донеччини. В дитинстві перебрався з батьками на Харківщину. Петро працював у колгоспі, а згодом – на будівництві. Того дня вони з дружино та односельцем їхали у пошуках мобільного укриття, коли автівку атакував ворожий дрон… У 2012 році через нещасний випадок загинув один із синів Петра. 4 лютого 2025 року – через російський обстріл загинув другий. Дружина Петра теж померла внаслідок ворожої атаки. “Дід із бабою дуже хотіли доньку. Я була першою онукою, яка народилася у їхніх синів. Дід мене любив до втрати пам’яті” – розповіла онука
Новини України – НСН під час загальнонаціональної хвилини мовчання щодня публікують матеріали, оприлюднені на платформі пам’яті “Меморіал” агенції “Або”.
Всі ці люди просто хотіли жити на своїй землі.
Вони – не цифри в статистиці.
Ми не маємо права забути.
Вічна і світла пам’ять кожному! Співчуття рідним і близьким.
Вбиті росією: Петро Шевченко
Загиблі на Харківщині: Петро Шевченко
Петро Шевченко з дружиною Катериною та односельцем їхали у пошуку мобільного покриття в селі Підлиман на Харківщині 2 листопада 2025 року. Їхнє авто атакував російський безпілотник. 70-річний Петро отримав поранення, він помер у лікарні 22 листопада 2025 року. Його дружина померла від поранень 3 листопада.
Петро Шевченко народився у Слов’янську на Донеччині. В дитинстві переїхав із батьками в село Підлиман Ізюмського району Харківської області. Тут зустрів Катерину, пара побралася. Народилося четверо синів. Петро працював у колгоспі, а згодом – на будівництві.
2 листопада 2025 близько 11.00 подружжя та односелець їхали автівкою селом, щоби знайти мобільне покриття. Раптом машину атакував російський безпілотник. На місце одразу прибули українські військові медики. При тямі була лише Катерина. Всіх забрали до лікарні.
Дружина Петра померла наступного дня. Після стабілізації в Ізюмі чоловік опинився в лікарні в Харкові. З-за кордону для догляду за пораненим приїхали з Німеччини родичі.
«Ми щодня ходили до діда. Після перших кризових десяти днів йому ставало краще, почав говорити. У нього дуже постраждала голова, отримав сильну контузію. Інколи не розумів, де він. Через два тижні нам сказали, що дід житиме, його хочуть перевести в Ізюм, і ми повернулися в Німеччину. Потім зателефонували і повідомили: «Дід ваш засумував, перестав говорити». А згодом сповістили, що 22 листопада його не стало, бо не витримало серце», – розповіла онука Анастасія
Петра Шевченка поховали в Ізюмі через небезпечну ситуацію в Підлимані.
«Дід із бабою дуже хотіли доньку. Я була першою онукою, яка народилася у їхніх синів. Дід мене любив до втрати пам’яті. Поки батьки молодими заробляли гроші, будувалися, я росла на руках у діда з бабою. Вечорами ми грали в лото чи дивилися телевізор. А коли я подорослішала і привезла знайомитися мого хлопця, перше, що зробив дід – посадив його поруч і розказав, яка я квіточка і як мене треба любити», – згадала Анастасія
У 2012 році через нещасний випадок загинув один із синів Петра. 4 лютого 2025 року – через російський обстріл загинув другий, теж Петро, батько Анастасії. Він потрапив під ворожий удар ракетою «Іскандер-М» в Ізюмі.
У Петра Шевченка залишилися два сини і вісім внуків.
УВАГА! Допоможіть зберегти пам’ять кожного та кожної, чиє життя обірвалося через війну росії проти України. Заповніть форму з даними про загиблих на сайті Меморіал: «Вбиті росією».
Інші трагічні історії тут: https://nsn.net.ua/tag/memorial/
