Вбиті росією. Руслан Качинський був уродженцем Вінниччини. Менеджер за фахом. Протягом кількох років працював водієм у Кондитерському домі «Вацак». Коли почалося повномасштабне вторгнення, Руслан став до лав захисників. Того дня авто військових атакував ворожий FPV-дрон. Чоловіки вибралися з пошкодженої машини. Руслан надавав у лісосмузі першу допомогу пораненому побратим. Коли до них наблизився другий дрон, накрив собою товариша. Обидва загинули…
Новини України – НСН під час загальнонаціональної хвилини мовчання щодня публікують матеріали, оприлюднені на платформі пам’яті “Меморіал” агенції “Або”.
Всі ці люди просто хотіли жити на своїй землі.
Вони – не цифри в статистиці.
Ми не маємо права забути.
Вічна і світла пам’ять кожному! Співчуття рідним і близьким.
Вбиті росією: Руслан Качинський
Загиблі Захисники України: Руслан Качинський
27-річний молодший сержант Руслан Качинський, псевдо Руля, поліг 5 червня 2025 року поблизу села Біляківка Синельниківського району Дніпропетровської області. Того дня він разом із побратимом виїхав забрати військових із позицій, і автомобіль атакував ворожий FPV-дрон. Чоловіки вибралися з пошкодженої машини. Руслан надавав у лісосмузі першу допомогу пораненому побратим. Коли до них наблизився другий дрон, Руля накрив собою товариша. Обидва загинули.
Руслан народився 30 квітня 1998 року в місті Могилів-Подільський Вінницької області.
Закінчив технологічний коледж, а згодом – Вінницький аграрний університет за спеціальністю «Менеджмент». Паралельно працював за фахом. Був відповідальним і наполегливим співробітником.
Протягом кількох років працював водієм у Кондитерському домі «Вацак». Водіння було його справжнім хобі – отримував щире задоволення від цього. Добре розбирався в механізмах автомобілів. Самостійно міг встановити чи полагодити будь-яку зламану деталь
Коли почалося повномасштабне вторгнення, Руслан став до лав захисників. Служив у 10-му окремому штурмовому батальйоні 59 окрема штурмова бригада безпілотних систем ім. Якова Гандзюка. Обіймав посаду старшого водія. Псевдо Руля отримав за те, що часто «розрулював» різні ситуації в підрозділі.
«Навіть у буденному житті Руслан був опорою для всіх, хто його знав. Він завжди приходив на допомогу, захищав слабших і умів щиро співчувати. До нього завжди можна було звернутися за порадою, і він знаходив ті слова, які справді допомагали. Руслан мав багато друзів і знайомих, адже його чуйність і людяність притягували людей. Він був люблячим сином і братом, найкращим другом, який умів вислухати та підтримати», – написала мама Тетяна
Воїна поховали на Алеї Слави міського кладовища в Могилів-Подільському.
У нього залишилися батьки, сестра та інші родичі.
УВАГА! Допоможіть зберегти пам’ять кожного та кожної, чиє життя обірвалося через війну росії проти України. Заповніть форму з даними про загиблих на сайті Меморіал: «Вбиті росією».
Інші трагічні історії тут: https://nsn.net.ua/tag/memorial/
