Вбиті росією. Максим Олійник був уродженцем Донеччини. У 2014 році виїхав спочатку до Дніпра, а потім до Києва. Відкрив деревообробне підприємство у Чернігівській області, одружився, багато подорожував світом. Під час повномасштабної війни чоловік розлучився. Переїхав до Білогородки і почав заново будувати особисте життя. Його підприємство було зруйноване ворогом… Максим загинув разом з цивільною дружиною внаслідок влучання у кімнату квартири, де вони знаходилися…
Новини України – НСН під час загальнонаціональної хвилини мовчання щодня публікують матеріали, оприлюднені на платформі пам’яті “Меморіал” агенції “Або”.
Всі ці люди просто хотіли жити на своїй землі.
Вони – не цифри в статистиці.
Ми не маємо права забути.
Вічна і світла пам’ять кожному! Співчуття рідним і близьким.
Вбиті росією: Максим Олійник
Загиблі у Києві: Максим Олійник
Життя Максима Олійника відібрала російська армія 28 січня 2026 року. Ворог вдарив по багатоповерхівці села Білогородка Київської області. У домі, де мешкав чоловік, спалахнула пожежа. Поруч не стало його цивільної дружини Світлани Черновол.
Максимові було 36 років. Народився у шахтарській родині міста Добропілля на Донеччині. Закінчив школу №4. Навчався у Донецькому державному університеті управління на факультеті «Фінанси», займався підприємницькою діяльністю. Із дитинства обожнював спорт, зокрема опанував бокс і кікбоксинг, згодом додалося ще одне захоплення – снайпінг.
У 2014 році, коли російська армія розпочала війну проти України, Максим був змушений переїздити та починати все спочатку. Оселився у Дніпрі, де прожив два роки, далі перебрався до Києва. Відкрив деревообробне підприємство у Чернігівській області, одружився, багато подорожував світом.
«Максим був цілеспрямованим, наполегливим, оптимістичним. Його основним девізом було: «Більше діла – менше слів». Він допомагав усім – морально, матеріально, словом і ділом, не афішуючи цього і не очікуючи подяки», – розповіла рідна сестра Марина
У перші дні повномасштабного вторгнення російські війська зруйнували його підприємство. Максим записався до лав територіальної оборони, також постійно займався волонтерством і допомагав захисникам на передовій.
Під час повномасштабної війни чоловік розлучився. Переїхав до Білогородки і почав заново будувати особисте життя.
Мав декілька проєктів і багато планів на майбутнє. Упродовж останнього року займався розробкою IT-програми, вже була готова демоверсія.
«Чому з усієї дворівневої квартири на п’ять кімнат удар припав саме на їхню спальню, і Максим разом зі своєю цивільною дружиною Світланою загинули на місці, тоді як інші кімнати залишилися цілими – це запитання назавжди залишиться без відповіді», – додала сестра
У Максима залишилися мама, тато, сестра, племінник та інші рідні
Інші трагічні історії тут: https://nsn.net.ua/tag/memorial/
УВАГА! Допоможіть зберегти пам’ять кожного та кожної, чиє життя обірвалося через війну росії проти України. Заповніть форму з даними про загиблих на сайті Меморіал: «Вбиті росією».
Інші трагічні історії тут: https://nsn.net.ua/tag/memorial/
