Вбиті росією. Ірина Чорненька була уродженкою Тернопільщини. За фвхом – педагог. Була літературною редакторкою у видавництві «Богдан». Багато праці вклала в підручники з математики, мистецтва, «Я досліджую світ» для початкових класів. За ними вчаться тисячі школярів України. У той день вона прокинулася як завжди і пішла на кухню готувати сніданок. Провела чоловіка до дверей, поцілувала, і попросила, щоби він не їхав ліфтом, а зійшов сходами, бо тривога ще тривала. А за 20 хвилин вже не відповідала на дзвінки рідних і друзів…
Новини України – НСН під час загальнонаціональної хвилини мовчання щодня публікують матеріали, оприлюднені на платформі пам’яті “Меморіал” агенції “Або”.
Всі ці люди просто хотіли жити на своїй землі.
Вони – не цифри в статистиці.
Ми не маємо права забути.
Вічна і світла пам’ять кожному! Співчуття рідним і близьким.
Вбиті росією: Ірина Чорненька
Загиьлі у Тернополі: Ірина Чорненька
Життя Ірини Чорненької відібрала російська армія, яка вдарила по житловому сектору в Тернополі 19 листопада 2025-го.
Ірина народилася в селі Коханівка на Тернопільщині в багатодітній родині сільської інтелігенції. Навчалася в Дубенському педагогічному училищі. Опісля – працювала за розподілом учителькою початкових класів у Корецькій загальноосвітній школі Рівненської області, разом із тим ще здобувала освіту в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка на філософському факультеті. Отримавши диплом, переїхала до Тернополя.
Була літературною редакторкою у видавництві «Богдан», де почала роботу з 2000 року. Багато праці вклала в підручники з математики, мистецтва, «Я досліджую світ» для початкових класів. За ними вчаться тисячі школярів України. Також розробляла та редагувала методичні посібники для вчителів, робочі зошити для учнів, тестові завдання, таблиці тощо. Редагувала й чимало популярних книжок для дітей. Любила зі смаком одягнутися, стильно вкласти волосся, а ще обожнювала красиве взуття та чудово жартувала.
«Якими словами можна описати людину, яка була для тебе всім? Розумна й надзвичайно ерудована, доброзичлива та безкорислива, наполеглива і поміркована, інтелігентна й товариська, весела і щира. Справжня вірна подруга. Завжди відчувала найтонші нотки мого настрою, допомагала, підтримувала в найважчі хвилини й, звичайно, щиро раділа усім світлим подіям у моєму житті. І сама була надзвичайно світлою. Ми часто кликали її на прізвище, а всі довкола дивувалися: «Чому ви називаєте її чорненька, коли вона біленька?», – розповіла колега та близька подруга Любов
«У цей день, 19 листопада, вона прокинулася як завжди і пішла на кухню готувати сніданок. Провела чоловіка до дверей, поцілувала, і попросила, щоби він не їхав ліфтом, а зійшов сходами, бо тривога ще тривала. А за 20 хвилин вже не відповідала на дзвінки рідних і друзів, – розповіла сестра Леся. – Іра була мені не тільки сестрою, вона була для мене найкращою подругою. Як ніхто вміла вислухати, порадити, заспокоїти, підтримати. Вона загинула і здається, ніби в мене відібрали частинку серця. А скільки в неї було планів на майбутнє – мріяла, жила, працювала. Досі рука тягнеться до телефона, щоб зателефонувати чи написати їй повідомлення».
В Ірини Чорненької залишилися мама, чоловік, дві сестри і брат.
Інші трагічні історії тут: https://nsn.net.ua/tag/memorial/
УВАГА! Допоможіть зберегти пам’ять кожного та кожної, чиє життя обірвалося через війну росії проти України. Заповніть форму з даними про загиблих на сайті Меморіал: «Вбиті росією».
Інші трагічні історії тут: https://nsn.net.ua/tag/memorial/
