Вбиті росією. Микола Нечипоренко був уродженцем Нікопольщини. Там жив і працював. Там і загинув. Ще з дитячих років він мріяв присвятити життя порятунку людей. Працював у ДСНС. У вільний час полюбляв рибалити й відпочивати на природі; грати на гітарі й співати. Того дня разом із колегами він виїхав на ліквідацію пожежі внаслідок влучання ворожого дрона. Коли рятувальники виконували службові обов’язки, ворог здійснив повторний обстріл…
Новини України – НСН під час загальнонаціональної хвилини мовчання щодня публікують матеріали, оприлюднені на платформі пам’яті “Меморіал” агенції “Або”.
Всі ці люди просто хотіли жити на своїй землі.
Вони – не цифри в статистиці.
Ми не маємо права забути.
Вічна і світла пам’ять кожному! Співчуття рідним і близьким.
Вбиті росією: Микола Нечипоренко
Капітан служби цивільного захисту Микола Нечипоренко помер у лікарні 22 червня 2024 року. 8 червня разом із колегами він виїхав на ліквідацію пожежі внаслідок влучання ворожого дрона в селі Шолохове Дніпропетровської області. Коли рятувальники виконували службові обов’язки, ворог здійснив повторний обстріл. Микола отримав тяжкі травми. Йому навіки 28 років.
Микола народився в селі Шолохове. Поважав батьків, цінував дружбу. Був цілеспрямованим і завжди всім допомагав. У школі брав участь в олімпіадах і спортивних змаганнях, де отримував грамоти й кубки.
Ще з дитячих років мріяв присвятити життя порятунку людей. Після 9 класу вступив до Криворізького ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою. Потім навчався в Черкаському інституті пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля. Здобув ступінь магістра. Під час навчання займався легкою атлетикою і гирьовим спортом. Брав участь у змаганнях та показував високі результати.
Микола жив у місті Покров. Працював провідним фахівцем у 44-й державній пожежно-рятувальній частині ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області. Згодом перейшов на посаду начальника караулу. У вільний час полюбляв рибалити й відпочивати на природі; грати на гітарі й співати.
«Ми з Миколою познайомилися в Черкасах. Це було кохання з першого погляду. Після навчання Колю направили на службу в Покров. Я теж переїхала туди, щоб бути поруч. У 2021 році влаштувалася диспетчером у 44-ту державну пожежно-рятувальну частину. І ми почали працювати разом. Мріяли про весілля. Документи подали за місяць до початку великої війни. Одружилися 15 квітня 2022 року. Розписувалися в робочій формі ДСНС. Колеги теж прийшли в такому вбранні, щоб нас підтримати», – розповіла дружина Аліна
«Мій Колька любив життя, дуже хотів жити. Наші родичі, знайомі говорили: «Колька, тобі ж тільки 28 років, не поспішай жити, в тебе ще все попереду!». Зараз розумію, напевно, були передчуття, що скоро щось може статися і потрібно все встигнути… Він був справжнім, турботливим, мав велике серце. Був дуже добрим, відважним, чуйним. Неможливо підібрати слів, щоб описати, яка це була людина. Так само не описати, як його не вистачає, і як я сумую за ним», – додала дружина
Поховали Миколу Нечипоренка в місті Покрові.
У нього залишилися дружина Аліна, мама Тетяна і брат Андрій
Інші трагічні історії тут: https://nsn.net.ua/tag/memorial/
УВАГА! Допоможіть зберегти пам’ять кожного та кожної, чиє життя обірвалося через війну росії проти України. Заповніть форму з даними про загиблих на сайті Меморіал: «Вбиті росією».
Інші трагічні історії тут: https://nsn.net.ua/tag/memorial/
