Вбиті росією. Сергій Русєв був уродженцем Одещини. Закінчив Самарівський кооперативний коледж економіки та права. З дитинства любив спорт, займався в клубі айкідо. Був відкритим і доброзичливим, легко знаходив друзів. Після навчання став до лав ЗСУ. Свій останній бій захисник на псевдо РУС прийняв біля села Петропавлівка Шахтарського району, де його підрозділ потрапив у ворожу засідку…Молодший брат Сергія по матері також поліг на фронті. На момент загибелі йому теж було 20 років.
Новини України – НСН під час загальнонаціональної хвилини мовчання щодня публікують матеріали, оприлюднені на платформі пам’яті “Меморіал” агенції “Або”.
Всі ці люди просто хотіли жити на своїй землі.
Вони – не цифри в статистиці.
Ми не маємо права забути.
Вічна і світла пам’ять кожному! Співчуття рідним і близьким.
Вбиті росією: Сергій Русєв
Загиблі Захисники України: Сергій Русєв
Молодший сержант Сергій Русєв народився 4 жовтня 1993 року в місті Болград на Одещині. Закінчив Новомосковський кооперативний коледж економіки та права (на 2026 рік – Самарівський кооперативний фаховий коледж) за спеціальністю «Товарознавство та комерційна діяльність». З дитинства любив спорт, займався в клубі айкідо. Був відкритим і доброзичливим, легко знаходив друзів.
Після навчання став до лав Збройних Сил України. Служив у 25 окрема повітрянодесантна Січеславська бригада. Обіймав посаду командира гармати.
«Я товаришував із Борисом – молодшим братом Сергія. Ми разом росли. Сергій був для мене як старший брат. Він був в міру строгим, пунктуальним, вимогливим до себе й інших. Людина слова, порядку та честі. Але за цією строгістю ховалася добра людина, яка вміла підтримати, підказати й просто бути поруч, коли це потрібно», – написав друг родини Олександр
Свій останній бій захисник на псевдо РУС прийняв 5 серпня 2014 року. Під час бойового завдання біля села Петропавлівка Шахтарського району Донеччини його підрозділ потрапив у ворожу засідку. Внаслідок танкового обстрілу Сергій зазнав смертельного поранення. Йому назавжди 20 років.
Сергія Русєва посмертно нагородили орденом «За мужність» III ступеня. На будівлі Болградського районного військкомату відкрили меморіальну дошку на його честь.
Поховали оборонця в селі Вільне на Дніпропетровщині.
У нього залишилися батьки. Його молодший брат по матері, Борис Дилик, також боронив Україну в лавах 25 ОПДБр. Він поліг 13 квітня 2023 року на Луганщині. На момент загибелі йому теж було 20 років
Інші трагічні історії тут: https://nsn.net.ua/tag/memorial/
УВАГА! Допоможіть зберегти пам’ять кожного та кожної, чиє життя обірвалося через війну росії проти України. Заповніть форму з даними про загиблих на сайті Меморіал: «Вбиті росією».
