Коли в Російській імперії українську мову забороняли, українські книжки вилучали, а саме слово «Україна» викликало підозру, вона вперто робила те, що сьогодні назвали б культурним спротивом. Вишивала українські орнаменти, збирала народні пісні, видавала книжки українською, навчала дітей рідної мови й доводила всім: українська культура має майбутнє.
Саме такою була Олена Пчілка — письменниця, етнографка, видавчиня, громадська діячка і жінка, яка стала одним із творців української національної свідомості.
Дитинство, у якому народжувалася любов до України
Майбутня письменниця народилася 29 червня 1849 року в Гадячі під ім’ям Ольга Драгоманова. Її батько Петро Драгоманов був освіченим поміщиком і письменником, у домі якого панували книжки, розмови про літературу та повага до української культури. Саме тут сформувався світогляд майбутньої діячки.
Згодом Олена Пчілка згадувала, що українська стихія буквально оточувала їхнє дитинство: народні пісні, казки, колядування, весільні обряди, живе українське слово. Саме це середовище стало для неї першою школою патріотизму.
Олена Пчілка
Після смерті батька освіта могла залишитися нездійсненною мрією, однак старший брат Михайло Драгоманов подбав про сестру й допоміг їй навчатися у приватному пансіоні в Києві. Саме там вона познайомилася з українською інтелігенцією, яка визначила все її подальше життя.
Любов, яка стала союзом однодумців
У Києві Ольга зустріла Петра Косача. Їхній шлюб був не лише сімейним союзом, а й союзом двох людей, які вірили в українську справу.
Оселившись на Волині, молода жінка почала досліджувати народну культуру. Вона збирала фольклор, записувала пісні, вивчала народне мистецтво, колекціонувала старовинні вишивки.
Олена Пчілка
У 1876 році побачила світ її праця «Український орнамент», яка отримала високу оцінку не лише українських, а й європейських дослідників.
Саме тоді з’явився й літературний псевдонім Олена Пчілка. Волиняни називали Ольгу Оленою, а чоловік жартома казав, що вона працює «як та пчілка». Так народилося ім’я, під яким її знає вся Україна.
Вона виховала Лесю Українку, але мріяла виховати всю Україну
У родині Косачів народилося шестеро дітей. Найвідомішою стала Лариса Косач — майбутня Леся Українка.
Проте успіх дітей був далеко не випадковістю. Олена Пчілка свідомо відмовилася покладатися на тодішню систему освіти, яка майже не залишала місця українській культурі. Вона сама навчала дітей мов, літератури, історії, музики, малювання, прищеплювала любов до рідного слова.
Недарма вони називали свою матір найрозумнішою жінкою, яку знали.
«Діти — се наш дорогий скарб, се наша надія, се — молода Україна», — говорила Олена Пчілка.
Її педагогіка випередила свій час. Вона була переконана: майбутнє держави починається з виховання дітей.
Олена Пчілка
Письменниця, яка розширила межі української мови
Олена Пчілка писала вірші, оповідання, драматичні твори, займалася перекладами світової класики українською мовою, видавала журнали, редагувала часопис «Рідний край», започаткувала дитячий журнал «Молода Україна».
Саме вона однією з перших створила в українській літературі образ сильної, освіченої, незалежної жінки.
Особливе місце у її творчості займали етнографічні дослідження. Вона видала праці про українські орнаменти, народні легенди, колядки, гумористику, доводячи світові, що українська культура має власне глибоке коріння.
У той час російська імперська пропаганда стверджувала, що українська мова придатна лише для побуту чи жартів. Пчілка власною творчістю спростувала цей міф, показавши, що українською можна говорити про історію, політику, філософію й найскладніші суспільні питання.
Леся Українка (ліворуч) та Олена Пчілка серед знайомих. Зелений Гай. Фото 1904-1905 роки
Не боялася виступати навіть перед більшовиками
Після революційних подій письменниця жила у Гадячі, де організувала дитячий театр і продовжувала просвітницьку діяльність.
У 1920 році під час святкування дня народження Тараса Шевченка вона прикрасила його погруддя синьо-жовтим прапором. Коли більшовицький комісар демонстративно зірвав український стяг, Пчілка голосно вигукнула: «Ганьба Крамаренку!»
За цей відкритий протест її заарештували й кинули до холодної камери. Навіть у поважному віці вона не відмовилася від своїх переконань.
Олена Пчілка та Леся Українка (праворуч)
Останні роки під наглядом радянської влади
Наприкінці життя Олена Пчілка працювала в комісіях Всеукраїнської академії наук і була обрана членкинею-кореспонденткою ВУАН.
Та зі згортанням українізації почалися сталінські репресії. У 1929 році співробітники радянських спецслужб прийшли з обшуком і до її квартири. Важко хвора письменниця вже не могла самостійно підвестися з ліжка, але це не завадило чекістам провести трус.
4 жовтня 1930 року Олена Пчілка померла. На її похорон прийшло небагато людей. Більшість друзів і колег уже були репресовані, а ті, хто залишився на волі, боялися навіть попрощатися з нею.
Шимановський, Леся Українка, Петро Косач, Олена Пчілка, Петерсон. Колодяжне. Фото 1905 рік
Людина, яка будувала Україну ще до того, як вона стала незалежною
Сьогодні Олену Пчілку часто згадують насамперед як матір Лесі Українки. Але це лише невелика частина її спадщини.
Вона створювала українські книжки тоді, коли це було небезпечно. Захищала українську мову тоді, коли її забороняли. Виховувала дітей українцями тоді, коли імперія прагнула зробити їх «малоросами». Досліджувала народну культуру, підтримувала жіночий рух, видавала часописи, організовувала театри, перекладала світову літературу.
Недарма письменниця Оксана Забужко назвала її людиною, яка «здала свою країну нащадкам зовсім іншою, ніж прийняла».
І це, мабуть, найточніше визначення ролі Олени Пчілки в українській історії.
Пам’ятник Олені Пчілці в Луцьку. Фото:Качуровська/CC BY-SA 4.0
Вам також буде цікаво: Постать дня. Петро Болбочан — полковник, який звільнив Крим, але був розстріляний своїми
Наш Telegram: https://t.me/nns_news
